Close

Не зарегистрированы? Начало работы.

lock and key

Войти

Account Login

Забыли пароль?

Страх перед Аллахом

25 Май Вероубеждение, Ислам, Статьи | Комментарии к записи Страх перед Аллахом отключены

07765765443Урок тринадцатый

Хвала Аллаху, предоставляющему прибежище тем, кто страшится Его, дающему спасение тем, кто является богобоязненным! Благословение и приветствие лучшему из пророков и посланников — нашему пророку Мухаммаду, его семье и всем его сподвижникам!

Некоторые из людей всецело предаются обманчивым надеждам. В результате этого большинство из них стало небрежно относиться к повиновению Аллаху и совершать запрещённые им деяния. Откладывание на потом не даёт покаяться за свои грехи вовремя, а удовлетворённость этой жизнью и её благами заставляет забыть об ужасах наказания за эти грехи, которые их ожидают впереди. Страх не посещает их сердца, боязнь за грехи не сопутствует им. И они всецело отдаются радостям и печали преходящей жизни так, будто бы они будут жить вечно.

Для того, кто боялся Его в этой жизни, Аллах, Всемогущ Он и Велик, приготовил двойную награду. Аллах Всевышний сказал:

وَلِمَنْ خَافَ مَقَامَ رَبِّهِ جَنَّتَانِ

Тем же, которые боялись предстать перед своим Господом, уготовано два сада.   (Ар-Рахман, 46).

Имам Куртуби (да помилует его Аллах) в тафсире этого аята сказал: «Смысл этих слов — боялись расчёта перед своим Господом и оставляли грехи».

А Ибн Касир (да помилует его Аллах) сказал: «Боялся предстать перед своим Господом и услышать решение, вынесенное относительно себя, удерживал себя от страстей и направил свои силы поклонению Аллаху. пристанищем будет Рай.т.е. конечный пункт его возвращения — благоухающие сады Рая».

Анас (да будет доволен им Аллах) передал: «Однажды посланник Аллаха (да благословит его Аллах и приветствует) обратился к нам с (такой) проповедью, подобной которой я никогда раньше не слышал, и (среди прочего) он сказал: «Если бы знали вы то, что известно мне, то, конечно же, смеялись бы мало, а плакали много!». Тогда сподвижники посланника Аллаха (да благословит его Аллах и приветствует)  прикрыли себе лица руками и принялись плакать, не раскрывая ртов»[1].

Страх и боязнь Аллаха проявляются в том, что человек чувствует в сердце боль и горечь от того, что может впасть в грех. Когда он чувствует опасность впадения в грех, он готовится к этому, всеми силами старается обойти этот грех. Искренний страх перед Аллахом – это отдаление от запретов шариата и спешка в совершении благих дел.

Второй праведный халиф в этой умме, различающий истину ото лжи, —  Умар ибн Хаттаб — из-за присутствия великого страха в сердце и сопровождавшей его постоянной боязни Аллаха,  спросил Хузайфу (да будет доволен ими Аллах): «Заклинаю тебя Аллахом, скажи, упоминал ли Пророк  (да благословит его Аллах и приветствует) моё имя среди имён лицемеров?» Он  ответил: «Нет! После тебя я никому не дам характеристики (т.е. никому не отвечу на этот вопрос)».

Следование страстям и обманчивые надежды — основа всех пороков. Следование страстям ослепляет человека и не даёт ему познать истину и стремиться к нему. А обманчивые надежды заставляют забыть Последнюю жизнь и не дают подготовиться к нему должным образом. Аллах Всевышний похвалил людей, боящихся Его, следующими словами:

يَخَافُونَ يَوْمًا تَتَقَلَّبُ فِيهِ الْقُلُوبُ وَالْأَبْصَارُ

Они боятся дня, когда перевернутся сердца и взоры (Ан-Нур, 37).

Хасан Басри (да помилует его Аллах) сказал: «Что ты думаешь о том дне, когда люди будут стоять на ногах пятьдесят тысяч лет, без какой-либо пищи и без единого глотка воды. Когда их горла пересохнут от жажды, а животы стянутся от голода, их – ослушников и грешников – поведут к Огню и будут поить из обжигающего кипящего источника».

Комментируя следующие слова Аллаха:

وَالَّذِينَ يُؤْتُونَ مَا آتَوا وَّ قُلُوبُهُمْ وَجِلَةٌ

которые раздают милостыню, тогда как их сердца страшатся (Аль-Муъминун, 60),учёные сказали: «Они совершали благие дела в надежде на то, что это поможет им спастись от наказания Аллаха».

Страх перед Аллахом является крепостью и защитой, охраняющей человека  от опасностей и не дающей споткнуться. Обязательный минимум необходимого для человека страха – это страх, побуждающий его к выполнению обязательных предписаний шариата и к отстранению от его запретов. Если боязнь Аллаха превысит эту степень и станет причиной того, что  человек возьмётся за дополнительные виды поклонения, отстранится от мелких нежелательных деяний и будет умерен в применении дозволенного, то это является похвальным достоинством. Но если он в своём стремлении превысит это, вызывая для себя болезнь, смерть или старость, перестав трудиться для обретения любимых Аллахом высоких качеств, то это не будет являться похвальным.

Человек в двух случаях предстаёт перед Аллахом: когда он стоит перед Ним для молитвы и в день встречи с Ним. Тому, кто воздаст право первого предстояния, облегчится и второе. А тому, кто пренебрегает первым предстоянием, не отдавая ему своё право, осложнится и второе. Аллах Всевышний сказал:

وَمِنَ اللَّيْلِ فَاسْجُدْ لَهُ وَسَبِّحْهُ لَيْلًا طَوِيلًا  إِنَّ هَٰؤُلَاءِ يُحِبُّونَ الْعَاجِلَةَ وَيَذَرُونَ وَرَاءَهُمْ يَوْمًا ثَقِيلًا

а также ночью. Падай ниц пред Ним и славь Его долгой ночью. Воистину, эти любят жизнь ближнюю и оставляют позади себя Тяжкий день. (Аль-Инсан, 26-27).

Ибрахим ат-Тайми (да помилует его Аллах) сказал: «Я застал в этой нашей мечети шестьдесят человек из друзей Абдуллаха (ибн Мас`уда). Самим младшим из них по возрасту был аль-Харис ибн Сувейд (да помилует его Аллах). Я слышал, как он читал суру «Аз-Зальзаля» (Сотрясение), и когда дошёл до аята

فَمَن يَعْمَلْ مِثْقَالَ ذَرَّةٍ خَيْرًا يَرَهُ

Тот, кто сделал добро весом в мельчайшую частицу, увидит его. (Аз-Залзала, 7),

он заплакал, а затем сказал: «Это очень тонкое исчисление!»

С тех пор, как были сотворены люди, они не перестают путешествовать. И нет у них остановок в пути. Их остановка будет или в Раю, или в Аду. Разумный человек знает, что путешествие состоит из трудностей и сопряжено с опасностями. И, как правило, от путешествия не ожидают безмятежного блаженства, приятных наслаждений и благоприятного покоя. Совершенно ясно, что всё это можно вкусить только после завершения путешествия. Известно, что каждый шаг, каждое мгновение пути и самого путника не остановить. Положение путника таково, каковым требует быть его статус: иметь при себе достаточно того, что доставит его благополучно до цели. И если он останавливается, спит, отдыхает, то это только для того, чтобы набраться сил и продолжить свой путь.

О, обольщённый  пустыми мечтами, Иблис (дьявол) был проклят и лишился своего высокого положения только за то, что не сделал один единственный  поклон, который ему было велено совершить! Адам (мир ему) был выведен из Рая из-за кусочка пищи, который он съел! Прелюбодея велено казнить самой позорной смертью за то, что всего в размер мизинца проник в запретное ему! Предписано бить плетью по спине за одно лишь слово клеветы или всего лишь за каплю спиртного! Из-за трёх дирхамов человек может быть лишён части своего тела – она может быть отрублена! Никто не застрахован от того, что будет ввергнут в Огонь из-за одного единственного греха. Аллах Всевышний сказал:

وَلَا يَخَافُ عُقْبَاهَا

И не опасался Он последствий этого.  (Аш-Шамс, 15).

Женщина вошла в Ад по причине одной кошки. Человек может сказать одно слово, не придавая этому значения, за что он опустится в Аду на расстояние, подобное расстоянию между востоком и западом. Человек в самом конце своей жизни, при смерти, может оставить несправедливое завещание и из-за этого конец его деяний будет плохим, и он окажется в Огне. Ведь о жизни судят по её завершению, дела оцениваются по их окончанию.

Абдур-Рахман ибн Джабир спросил у Язида ибн Мазида (да помилует их Аллах): «Почему я вижу в твоих глазах слезы?» Он спросил его: «С какой целью ты меня об этом спрашиваешь?» Абдур-Рахман ответил: «Быть может, я возьму для себя пользу от этого». Тогда он сказал: «Аллах грозит заключить меня в Ад, если бы Он запер меня только в бане, то мне бы уже стоило проливать слёзы».

Хасан аль-Басри (да помилует его Аллах) сказал: «Страх и надежда – это два верховых животных, два орудия верующего, с помощью которых он добьётся Рая».

Страх перед Аллахом и надежда на Его милость непременно должны сопутствовать друг другу. Если будет преобладать страх, то это лучше, но не перед встречей со смертью. А когда человек близок к своей смерти, лучше, если будет преобладать надежда на милость Аллаха.

Ибнуль-Кайим сказал (да помилует его Аллах): «Сердце в своем пути к Аллаху подобно птице. Любовь является ее головой, а страх и надежда ее крыльями. И когда голова и крылья целы, то полет птицы хорош. Если отрезать голову, то птица умирает. А когда утеряны крылья, она становится мишенью для всякого охотника и хищника».

Во многих местах Своей книги Аллах Всевышний хвалит людей, которые сочетают страх с надеждой. Так Аллах сказал о Своих пророках следующее:

إِنَّهُمْ كَانُوا يُسَارِعُونَ فِي الْخَيْرَاتِ وَيَدْعُونَنَا رَغَبًا وَرَهَبًا

Воистину, они спешили творить добро, взывали к Нам с чаянием и страхом (Аль-Анбийа, 90).

Шейхуль-ислам Ибн Таймийя (да помилует его Аллах) сказал: «Страх всегда содержит в себе надежду, в противном случае это было бы отчаянием. Также и надежда требует страха, иначе это было бы безопасным спокойствием. Люди, боящиеся наказания Аллаха и одновременно надеющиеся на Его милость, – это люди знания, которых похвалил Аллах».

Как-то Абдуллах ибн Умар (да будет доволен ими обоими Аллах) выпил холодную воду и сильно заплакал. Его спросили: «Отчего ты плачешь?» Он ответил: «Я вспомнил следующий аят из книги Аллаха:

وَحِيلَ بَيْنَهُمْ وَبَيْنَ مَا يَشْتَهُونَ

Между ними и тем, что они пожелают, будет воздвигнута преграда (Саба, 54).

и понял, что ведь обитатели Ада не пожелают ничего, они будут жаждать прохладной воды. Аллах Всевышний сказал, что они будут говорить:

أَفِيضُواعَلَيْنَا مِنَ الْمَاءِ أَوْ مِمَّا رَزَقَكُمُ اللَّهُ

Пролейте на нас воду или то, чем вас наделил Аллах (Аль-Аъраф, 50).

Затем Абдуллах ибн Умар (да будет доволен ими обоими Аллах) заплакал вновь и плач его усиливался. Он плакал так, что впоследствии заболел, и люди ходили его навестить.

Однажды увидели Хасана аль-Басри (да помилует его Аллах) плачущим и спросили его: «Что заставило тебя плакать?» На что он ответил: «Я боюсь, что Аллах бросит меня в Огонь и даже не придаст этому значения».

Саад ибн аль-Ахрам (да помилует его Аллах) рассказывал: «Как-то я шёл вместе с Абдуллахом ибн Масъудом (да будет доволен им Аллах). Мы проходили рядом с кузнецами. В это время они вытащили железо из огня. Ибн Масъуд (да будет доволен им Аллах) остановился, посмотрел на огонь и заплакал».

Умар ибн Абдуль-Азиз (да помилует его Аллах)  – набожный халиф — молился в одну из ночей и дошёл до следующих слов Аллаха:

إِذِ الْأَغْلَالُ فِي أَعْنَاقِهِمْ وَالسَّلَاسِلُ يُسْحَبُونَ  فِي الْحَمِيمِ ثُمَّ فِي النَّارِ يُسْجَرُونَ

когда с оковами на шеях и в цепях их поволокут в кипяток, а потом разожгут в Огне.  (Гафир, 71-72),

он начал повторять их и плакать до самого утра.

Что касается лучшего из людей, нашего пророка Мухаммада (да благословит его Аллах и приветствует), то сообщается, что Абдуллах бин Масъуд (да будет доволен им Аллах) сказал: «(Однажды) Пророк (да благословит его Аллах и приветствует) велел мне: «Почитай мне (Коран)». Я сказал: «Как же я буду читать его тебе, когда тебе он был ниспослан?!» — однако Пророк (да благословит его Аллах и приветствует) сказал: «Поистине, я люблю слушать (когда его читают) другие». И я стал читать ему суру «Женщины», а когда дошёл до (того аята, в котором говорится):

وَجِئْنَا بِكَ عَلَىٰ هَٰؤُلَاءِ شَهِيدًا

А как же, когда приведём мы от каждой общины свидетеля и приведём тебя как свидетеля против них?!  (Ан-Ниса, 41).

— он сказал: «Хватит», (и тут я увидел, что) из глаз Пророка (да благословит его Аллах и приветствует) текут слёзы»[2].

Мутарриф ибн Абдуллах (да помилует его Аллах) передал, что его отец (Абдуллах ибн аш-Шиххийр) сказал: «Я пришёл к Пророку (да благословит его Аллах и приветствует) и застал его за молитвой. Он так сильно плакал, что от него исходил звук, схожий с шипением кипящего котла»[3].

Ибнуль-Кайим (да помилует его Аллах) сказал: «Самое совершенное положение – это когда страх перед Аллахом и надежда на его милость присутствуют в человеке в равной степени, а любовь к Аллаху преобладает над ними. Любовь – это караван, надежда – погонщик, страх – ведущий каравана, а Аллах Всевышний  указывает своей милостью путь».

Верь и надейся, о мусульманин, ведь ты у дверей Господа, Щедрого и Милостивого. Прислушайся к словам Ибн Ауфа (да будет доволен им Аллах): «Если человек будет прислуживать правителям этого мира, извлечёт от этого пользу. Каков же выигрыш того, кто посвятил себя служению тому, кому принадлежит то, что на небесах, и то, что на земле, и то, что между ними, и то, что под грунтом.

Будь воздержанным в этом мире, не поддавайся обманчивым надеждам и пустым мечтам. Обманчивые надежды – продолжительная неизлечимая болезнь. Если она утвердится в сердце, испортит его сущность. Тогда станет трудным его лечение. Болезнь не оставит его, а лечение будет бесполезно. Чем длиннее будут мечты человека, тем хуже будут становиться его дела.

Береги своё время, о мусульманин. Спеши к благим делам и покаянию. Чаще вспоминай смерть и то, что ожидает тебя после смерти – расчёт, Рай или Ад.

Молю Аллаха, чтобы Он сделал меня, тебя, наших родителей и всех наших любимых среди тех Своих рабов, которые будут в безопасности в страшный день Суда. Из тех, кому скажут в тот Великий день:

ادْخُلُوا الْجَنَّةَ لَاخَوْفٌ عَلَيْكُمْ وَلَا أَنتُمْ تَحْزَنُونَ

Войдите в Рай! Вы не познаете страха и не будете опечалены (Аль-Аъраф, 49).

Да благословит Аллах нашего пророка Мухаммада, его семью и всех его сподвижников!

Абдуль-Малик аль-Касим
“40 уроков тем, кто застал Рамадан”
Переведено сайтом «Почему Ислам?»
www.whyislam.ru

Поклоніння Одному Аллагу

25 Май Ислам | Комментарии к записи Поклоніння Одному Аллагу отключены

намазы2Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!

Хвала Аллагу, Якого ми звеличуємо, молимо про допомогу та прощення, Якому приносимо каяття і до Якого звертаємось від зла наших душ та наших поганих справ! Кого Аллаг поведе прямим шляхом, того ніхто не введе в оману, а кого Аллаг введе в оману, того ніхто не наставить на прямий шлях. Свідчу, що немає божества, крім Одного Аллага, у Якого немає співтоваришів, і свідчу, що Мухаммад – Його раб та посланець. Мир та благословення Аллага йому, його родині, сподвижникам і всім, хто правильно йде його шляхом!

Поклоніння заслуговує лише Всевишній Аллаг.

Незаперечна істина те, що Всевишній Аллаг створив Свої творіння для того, щоб вони вклонялися Йому, тому Він відправив Своїх посланців і через них зіслав Свої Священні книги із закликом до Єдинобожжя. Всевишній Аллаг сказав: «Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені» (51:56); також сказав: «До кожного народу Ми відсилали посланця: «Поклоняйтеся Аллагу та уникайте тагута!» (16:36) (Тагут – будь-яке творіння, яке обожнюють та якому вклоняються нарівні з Всевишнім Аллагом). Також сказав: «Ми не відсилали раніше за тебе жодного посланця, не відкривши йому: «Немає бога, крім Мене!» Тож поклоняйтеся Мені!» (21:25); також сказав: «Аліф. Лям. Ра. Це – Писання, знамення якого добре викладені, а потім пояснені Мудрим, Відаючим! Не поклоняйтеся нікому, крім Аллага! А я для вас – застережник і вісник від Нього!» (11:1-2).

Поклоніння полягає в Єдинобожжі та підкоренні Його наказам і залишенні Його заборон, Аллаг сказав: «Воістину, Ми зіслали тобі Писання з істиною. Поклоняйся Аллагу, щиро сповідуючи Його релігію! Чи не Аллагу належить щира релігія?» (39:2-3). І подібних аятів в Корані дуже багато, суть яких полягає в тому, що поклоніння заслуговує лише Один Аллаг, і все те, чому поклоняються окрім Нього, є тагутом, а саме поклоніння цьому – багатобожжям. Всевишній сказав: «Це так, бо Аллаг – істина, а ті, до кого звертаються замість Нього, — обман!» (31:30), а також Всевишній Аллаг, перерахувавши 18 пророків, сказав: «А якщо вони додають Йому рівних, то марним буде все те, що роблять вони!» (6:88).

Таким чином, щоб наше поклоніння було прийнято Аллгом, ми повинні щиро Йому поклонятися, не додаючи Йому співтоваришів, тобто не роблячи ширк (багатобожжя), адже Єдинобожжя та багатобожжя несумісні речі. А також ми повинні поклонятися згідно з Сунною, тобто згідно того, що встановив і пояснив для нас пророк Мухаммад (хай благословить його Аллаг і вітає).

Поява першого ширку на землі.

Як же з’явився ширк (багатобожжя) на землі? Як Ібліс (диявол) підмовив людей, щоб вони скоїли багатобожжя?

По-перше, хотілося б зробити важливу примітку: в момент зародження людства, тобто коли були створені перші люди (Адам та його діти), протягом десяти століть вони були єдинобожниками, тобто сповідували віру в єдиного Бога і були далекі від язичницьких вірувань [1], всупереч поширеній думці філософів та деяких істориків.

Потім, після десяти століть, сатана спокусив людей і підмовив їх до звеличування могил пращурів, а після цього взагалі кинув їх в безодню невігластва, і вони почали вклонятися ідолам. В достовірній збірці імама Бухарі передається висловлювання Ібн Аббаса (хай буде задоволений ним Аллаг), який прокоментував наступний аят: «І замислили вони підступну змову. І сказали вони: не полишайте богів своїх – не полишайте ні Вадда, ні Сува, ні Ягуса, ні Яука, ні Насра!» (71:22-23). В коментарі до нього він сказав: «Це імена праведних людей з народу Нуха (Ноя), коли ж вони померли, сатана підмовив їхній народ, щоб вони поставили їхні образи (памятники) там, де вони зазвичай сиділи, і назвали ці образи відповідно до їхніх імен. Їхній народ так і зробив, але ще не почав їм вклонятися. Проте, коли померло це покоління і знання було забуте, люди почали вклонятися цим ідолам». (Збірка достовірних хадісів Бухарі 8:667, номер хадісу 4920). Саме починаючи з того часу люди стали язичниками і припинили вклонятися лише Аллагу, і саме з цього моменту почали посилатися посланці та Священні книги від Всевишнього Аллага із закликом до Єдинобожжя.

Методи сатани у звабленні людей сьогодні.

В наші часи метод сатани не змінився, від досі продовжує зваблювати людей і збивати їх з істинного шляху. І так буде до Судного Дня, Всевишній Аллаг відкрив нам слова диявола: «За те, що Ти звів мене, я робитиму засідки проти них на Твоєму прямому шляху! А потім я буду підходити до них спереду, позаду, справа й зліва – Ти не знайдеш більшості з них вдячними!» (7:17:18) І ми бачимо сьогодні в нашій уммі, на превеликий жаль, як представники багатьох мусульманських народів обожнюють мертвих, ходять на їхні могили і просять в них вирішити проблеми, допомогти у справах, здійснюють паломництво до їхніх могил, дають обітниці, приносять їм жертвоприношення і виконують багато інших видів поклоніння, які повинні робитися лише Єдиному Аллагу, Господу світів, у Якого немає співтоваришів.

Багато хто з цих людей, які роблять ширк біля могил своїх предків, називають своє поклоніння мертвим «посередництвом» і «наближенням до Аллага». Але давайте дізнаємось про істинну суть наближення до Аллага, і як ми можемо це робити відповідно до Шаріату. Арабською ця дія називається «тавассуль», тобто використання методів, способів та справ, за допомогою яких, людина може наблизитись до Аллага.

Види тавассуля (способів наближення до Аллага):

  1. Наближення до Аллага шляхом віри в Нього, в Його янголів, в Його книги, в Його пророків, також шляхом виконання хороших справ і залишення гріхів, а також за допомогою прекрасних імен Аллага та Його досконалих якостей. Аллаг в Корані наводить слова молитви праведників: «Господи наш! Ми увірували в те, що Ти зіслав. Ми йдемо за посланцем, тож запиши нас разом із тими, які свідчать!» (3:53) Або ж: «Аллагу належать прекрасні імена. Тож кличте Його ними…» (7:180) Цей вид наближення є дозволеним.
  2. Також людина може наблизитися до Аллага, якщо попросить когось з живих та присутніх пророків звернутися до Аллага з мольбою за нього. Цей вид тавассуля дозволений в Шаріату, але треба знати, що дуа пророка може бути можливе лише за життя самого пророка, а також його заступництво буде можливе лише в День Суду, коли цей пророк буде заступатися за тих, хто просить перед Аллагом, і не зможе хтось заступитися за когось, поки не дозволить йому Аллаг, і не зможе він заступитися за когось, за винятком тих, ким задоволений буде Аллаг. [2]
  3. Наближення до Аллага за допомогою слів: «Заради пророка» чи «заради святого», «заради його гідності», «заради його благословення», «заради його могили,… склепіння (куполу) його могили» і подібних фраз – все це осудний та заборонений вид тавассуля, в чому немає протиріч серед вчених Агля-Сунна. Коментатор книги «аль-Іх’я», а також інші вчені навели повідомлення, що імам Абу Ханіфа (хай змилується над ним Аллаг) та два його учні (Абу Юсеф та Мухаммад ібн аль-Хасан) засуджували слова людини, яка каже в молитві: «Прошу Тебе, о Аллаг, заради такого-то…» або каже: «… заради Твоїх пророків», «… заради Заповідної мечеті… заради Маш’ар аль-Харам (долини Муздаліфа)» і тому подібні слова, пояснивши це тим, що Аллаг ні перед ким нічим не зобов’язаний. Безперечно, цей вид тавассуля заборонений і входить у розділ бідаат (нововведення), оскільки не підкріплений доказами з Корану та Сунни, і який, зрештою, може призвести до відкритого прохання у мертвих, що буде вже явним багатобожжям.
  4. Коли хтось просить у померлих пророків та праведників, звертаючись до них зі словами: «О такий-то, попроси Аллага за мене!» Цей вид тавассуля є забороненим і входить до розділу багатобожжя з наступних причин:
  • По-перше, на такий тавассуль немає обґрунтувань та доказів з Корану та Сунни.
  • По-друге, це прохання є мольбою, яка спрямована до мертвих.
  • По-третє, прохання до мертвого в даному випадку є посередництвом між тим, хто просить, та Аллагом, а Іслам заборонив встановлювати посередників між людьми та Богом. Правильним було б звертатися з проханнями до Всевишнього безпосередньо.
  1. Звернення та прохання про допомогу не у Аллага, як наприклад, звернення безпосередньо до померлого святого зі словами: «О, мій господарю, допоможи мені! Наділи мене багатством та дітьми!» Сюди ж входять і звертання до живих благочестивих людей з проханням зробити те, що може зробити лише Всесильний Аллаг. Цей вид – явний ширк (багатобожжя), і часто-густо може бути результатом третього та четвертого видів.

Виправдання (відмовки) багатобожників.

Люди, які використовують заборонені види тавассуля (наближення), спираються у своїх доводах лише на самостійні висновки або ж на відкинуті, неправдиві хадіси. Ніяких сильних, достовірних доказів у них немає. Серед їхніх «доводів» присутні такі повідомлення: «Воістину, Всевишній Аллаг приставляє янгола до могили кожного святого для задоволення потреб людей». Насправді, це відвертий обман і брехня на пророка (хай благословить його Аллаг та вітає). І ніхто не зможе знайти подібних висловлювань в достовірних ісламських першоджерелах.

Воістину, Всевишній Аллаг близький до мусульманина, який щиро просить у самого Аллага, адже він сказав в Своїй Священній книзі: «І коли раби Мої запитують тебе про Мене, то Я – близький, і Я відповідаю на кликання того, хто молить Мене. Нехай же й вони відповідають Мені та вірують у Мене – можливо, підуть вони правильним шляхом». (2:186)

Тому замість слів: «О такий-то… О святий», треба сказати: «О Аллаг, Наймилостивіший з милостивих!» Правильно було б казати: «О Господь, Володарю Величі та Щедрості!» Саме так вчить нас чинити наступний достовірний хадіс: «Проявляйте наполегливість у своєму дуа, кажучи: «О, Володарю Величі та Щедрості». (навів Ахмад 4:177, ат-Тірмізі 5:504, хадіс від Анаса, хай буде задоволений ним Аллаг).

Таким чином, варто звертатися до Аллага згадуючи Його прекрасні імена та досконалі якості. Також розумно і логічно буде просити того, хто може відповісти, а не того, хто навіть собі нічим зарадити не може. Всевишній Аллаг сказав: «Не поклоняйся крім Аллаг іншому богу, бо залишишся приниженим і безсилим». (17:22)

Також у тих, хто звертається до могил святих є інший довід, він дуже сумнівний, і, мабуть, його вселив у них сатана. Вони кажуть, що ми, грішні люди, хочемо наблизитися до Аллага зі своїми проханнями за допомогою цих праведників, які, завдяки своєму аскетизму і чисельному поклонінню, досягли високого становища перед Аллагом! Таким чином, вони кажуть те саме, що казали язичники Мекки, виправдовуючи своє багатобожжя! Аллаг сказав про них: «А ті, які беруть собі помічників замість Нього, [говорять]: «Ми поклоняємося їм лише для того, щоб вони наблизили нас до Аллага!» (39:3) А також Всевишній Аллаг сказав про них: «Вони поклоняються замість Аллага тому, що не приносить їм ні шкоди, ні користі. І говорять: «Це — заступники наші перед Аллагом!» (10:18) Якщо б це дійсно було так, то ми обрали б посередником найближчу до Аллага людину — пророка Мухаммада (хай благословить його Аллаг та вітає), проте Аллаг сказав з цього приводу: «Скажи: «Я не маю влади зробити собі добро чи заподіяти шкоду, хіба що побажає цього Аллаг. Якби я знав потаємне, то примножив би собі добро, а зло не торкнулося б мене. Воістину, я – застережник і добрий вісник для віруючих людей!» (7:188)

А щодо праведності та наближеності до Аллага померлих, що знаходяться в могилах, то їхня праведність і гідне становище перед Аллагом принесе користь лише самим померлим, а нам, живим, допоможе лише наша праведність і лише наші праведні справи, Всевишній сказав: «Але вже минуло це покоління. Вони матимуть те, що вони здобули собі, а ви матимете те, що ви здобули собі. І ви не будете відповідати за те, що вони робили!» (2:134)

Таким чином, згідно Шаріату заборонено використовувати способи наближення до Аллага, стосовно яких немає достовірних доказів ні в Корані, ні в Сунні. Навпаки, є докази (і дуже багато), які заборонять тавассуль (наближення до Аллага) за допомогою могил святих або їхнього начебто гідного становища.

До всього сказано можна додати, що даний заборонений вид тавассуля супроводжується різними язичницькими обрядами, які існували у деяких народів до прийняття Ісламу. Серед них – обтирання могил та їх цілування, отримання благословення з землі, в якій похований святий, підв’язування мотузок, загадування бажань і багато іншого, аж до здійснення статевого акту біля могил заради отримання благословення для майбутньої дитини. Нехай Аллаг вбереже нас від того, що роблять подібні нетямущі люди.

Відвідування могил.

Щодо відвідування могил, то у цьому питанні людей можна поділити на три групи:

  1. Відвідують могили мертвих, роблять за них дуа, просять пробачення у Аллага для померлих, згадують той день, коли самі опиняться на їхньому місці – це схвалений Шаріатом вид відвідування могил. Достовірна Сунна вказує на обов’язковість виказування поваги до мертвих та заборону нанесення їм якоїсь шкоди. Посланець Аллага (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав: «Не читайте намаз в напрямку могли і не сидіть на них» (Муслім, 972). При вході на кладовище пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) навчив нас вітати мертвих і казати такі слова: «Мир вам, о мешканці могил з числа віруючих та мусульман, ми приєднаємось до вас, якщо Аллаг того побажає, просимо у Аллага для нас і для вас благополуччя» (хадіс про це наводить Муслім). В іншому хадісі пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав: «Відвідуйте могили, воістину, це нагадає вам про смерть». (Муслім, хадіс від Абу Хурейри). Таким чином, відвідування могил за Шаріатом переслідує дві основні цілі: 1) нагадування про смерть; 2) привітання мертвому, випрошування у Аллага прощення за нього.
  2. Це ті, хто відвідують могили і за допомогою них просять у Аллага за себе. Наприклад, такими словами: «О Аллаг! Заради пророка, пробач мене…» Або ж: «Заради високого становища такого-то, дай відповідь на мою мольбу…» При цьому той, хто просить, не звертається до самих мертвих, а просить лише у Аллага. Це заборонений вид тавассуля, до того ж, це нововведення в релігії Аллага і шлях до багатобожжя.
  3. Це ті, хто відвідують могили і просять безпосередньо у мертвих. Це явне багатобожжя, оскільки в цьому випадку вони прирівнюють створене до Творця і ставлять їх нарівні з Аллагом.

Причини хибних поглядів людей.

  1. Неуцтво стосовно того, з чим був посланий пророк Мухаммад (хай благословить його Аллаг та вітає), а також всі пророки.
  2. Використання відкинутих та хибних хадісів, які вигадали ті, хто вклоняється мертвим, щоб виправдати свої вчинки.
  3. Вигадані небилиці, які розповідають, зазвичай, для приваблювання людей в місця скоєння багатобожжя. І якщо щось навіть і траплялось з цих казок, то в ісламській релігії чудеса – не показник правдивості та достовірності, адже сатана також може використовувати якісь надзвичайні речі для збиття людей. Крім того, різні дива буде використовувати і Даджаль (Антихрист). В усьому цьому полягає випробування Аллага для своїх рабів, і все відбувається згідно Його волі та мудрості. Показник правдивості та достовірності в Ісламі – це дотримання Корану та Сунни, тому Коран та Сунна є найвеличнішим дивом від Аллага.

Висловлювання деяких вчених на цю тему.

Абу аль-Хасан аль-Кудурі (один з авторитетних вчених, послідовник Абу Ханіфи) в своїй великій праці «Шарх аль-Кархі» написав наступне: «Бишр ібн аль-Валід передав нам, що Абу Юсуф розповідав слова Абу Ханіфи: «Варто просити Аллага лише Ним Самим… Я вважаю осудним, коли кажуть: «Я прошу Тебе, о Аллаг, заради місця Твоєї могутності на Твоєму Троні», а також коли кажуть: «заради такого-то» або «заради Твоїх пророків» або «заради Забороненої (Заповідної) Мечеті»».

Саляма ібн Вірдан сказав: «Я бачив, що Анас ібн Малік привітав пророка (хай благословить його Аллаг і вітає), а потім він став спиною до стіни могили і зробив дуа, обернувшись до кибли (протилежно могилі). В цьому немає протиріч серед вчених, протиріччя існують лише стосовно того, коли треба казати слова привітання».

Абу Ханіфа сказав (хай змилується над ним Аллаг): «При привітанні також треба обертатися до кибли, а не до могили Пророка (мир йому і благословення Аллага)». Ніхто з чотирьох імамів не сказав, що можна обертатися до могили для читання дуа.

Наведені вище слова про неправильність молитися в бік могили пророка Мухаммада (хай благословить його Аллаг та вітає), кращого з творінь, означають, що могили інших людей тим паче не заслуговують того, щоб у їхньому напрямку читалися молитви, дуа та проводилися інші обряди.

Закінчення

Шлях Єдинобожжя є єдиним шляхом, до якого закликали всі пророки. Ібн Масуд (хай буде задоволений ним Аллаг) сказав: «Хто хоче поглянути на заповідь Мухаммада (хай благословить його Аллаг та вітає), якою завершилася його місія, нехай читає слова Всевишнього: «Скажи: «Приходьте, я прочитаю вам про те, що заборонив вам Господь ваш: нікого не вважайте рівним Йому, якнайкраще ставтеся до батьків…» до слів Всевишнього «Такий Мій прямий шлях, тож ідіть ним, але не йдіть іншими дорогами, які зібють вас із Його шляху!» (6:151-153) Хадіс ібн Масуда (хай буде задоволений ним Аллаг) передав ат-Тірмізі, ібн Мунзір, ібн Абу Хатім, іт-Табрані.

Шлях Єдинобожжя (шлях поклоніння Одному Аллагу) – єдиний шлях порятунку від Пекельного Вогню і вхід до Раю. Пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав в своєму достовірному вислові: «Воістину, моя громада розділиться на 73 групи, 72 з них опиняться у Вогні і лише одна в Раю. Це група — джамаат». В іншому ріваяті є пояснення: «Ними виявляться ті, які будуть дотримуватися того ж, чого дотримуюсь я та мої сподвижники» (Абу Дауд, ат-Тірмізі, хадіс переданий від Абдулли ібн Амр ібн Аль-ас).

Просимо Всевишнього Аллага Його прекрасними іменами і досконалими якостями допомогти нам жити, вчиняючи відповідно до Його релігії, залишаючись єдинобожниками аж до самої смерті, заслужити Рай та убезпечити себе від Пекла.

 

Підготовлено редакцією сайту «Чому Іслам».

 

[1] Так про це пишуть Ібн Джарір ат-Табарі в своїй книзі «Джамі аль-баян» (4048), а також аль-Хакім (2:546-547).

[2] Тут треба згадати, що Всевишній Аллаг дарував останньому з посланців Мухаммаду (хай благословить його Аллаг та вітає) ще й Найвеличніше Заступництво, яке буде зроблено пророком за всіх людей в Судний День.


Fatal error: Cannot redeclare mytheme_comment() (previously declared in /home/lifeisla/lifeislam.org/www/wp-content/themes/parallelus-unite/comments.php:13) in /home/lifeisla/lifeislam.org/www/wp-content/themes/parallelus-unite/comments.php on line 32