Close

Не зарегистрированы? Начало работы.

lock and key

Войти

Account Login

Забыли пароль?

Уроки хаджу та його користь

Всевишній Аллаг наказав пророку Ібрагіму (мир йому) закликати людей до здійснення хаджжу. Ібрагім спитав: «О Господь мій, як же я закличу їх, адже голос мій слабкий та не досягне їх усіх?» Аллаг відповів йому: «Твій обов’язок оголосити, а доведення лежить на Мені».

Аллаг сказав:

وَأَذِّنْ فِي النَّاسِ بِالْحَجِّ يَأْتُوكَ رِجَالا وَعَلَى كُلِّ ضَامِرٍ يَأْتِينَ مِنْ كُلِّ فَجٍّ عَمِيقٍ   *لِيَشْهَدُوا مَنَافِعَ لَهُمْ وَيَذْكُرُوا اسْمَ اللَّهِ فِي أَيَّامٍ مَعْلُومَاتٍ عَلَى مَا رَزَقَهُمْ مِنْ بَهِيمَةِ الأنْعَامِ فَكُلُوا مِنْهَا وَأَطْعِمُوا الْبَائِسَ الْفَقِيرَ   *ثُمَّ لْيَقْضُوا تَفَثَهُمْ وَلْيُوفُوا نُذُورَهُمْ وَلْيَطَّوَّفُوا بِالْبَيْتِ الْعَتِيقِ   *ذَلِكَ وَمَنْ يُعَظِّمْ حُرُمَاتِ اللَّهِ فَهُوَ خَيْرٌ لَهُ عِنْدَ رَبِّهِ وَأُحِلَّتْ لَكُمُ الأنْعَامُ إِلا مَا يُتْلَى عَلَيْكُمْ فَاجْتَنِبُوا الرِّجْسَ مِنَ الأوْثَانِ وَاجْتَنِبُوا قَوْلَ الزُّورِ   *حُنَفَاءَ لِلَّهِ غَيْرَ مُشْرِكِينَ بِهِ وَمَنْ يُشْرِكْ بِاللَّهِ فَكَأَنَّمَا خَرَّ مِنَ السَّمَاءِ فَتَخْطَفُهُ الطَّيْرُ أَوْ تَهْوِي بِهِ الرِّيحُ فِي مَكَانٍ سَحِيقٍ   *ذَلِكَ وَمَنْ يُعَظِّمْ شَعَائِرَ اللَّهِ فَإِنَّهَا مِنْ تَقْوَى الْقُلُوبِ

 

«Проголоси людям хаджж! Вони прийдуть до тебе пішки й на втомлених верблюдах із найвіддаленіших місць.

Нехай вони свідчать про те, що приносить їм користь, і нехай у визначені дні згадують ім’я Аллага над тією худобою, якою Він їх наділив. Їжте її самі та годуйте знедоленого бідняка!

Нехай вони зітруть бруд свій, виконають обітниці та обійдуть навколо давнього Дому!

Саме так! Хто шанує заборони Аллага, робить це на благо собі перед Господом. Вам дозволена худоба, крім тієї, про яку вам читають. Уникайте нечистоти ідолів та уникайте брехливих слів!

Будьте перед Аллагом ханіфами, а не багатобожниками. А хто додає Аллагу рівних у поклонінні, той наче падає з неба: або підхоплять його птахи, або вітер віднесе його у віддалене місце.

Саме так! Хто шанує знаки Аллага, той робить це через богобоязливість у серці» (22 «Аль-Хаджж»:27-32).

Хаджж – це один з найкращих засобів досягнення богобоязливості та позбавлення від гріхів. Хаджж є підтвердженням покірності Всевишньому, відстороненням від прикрас цього світу. Хаджж – це шлях до Аллага, це сумирність та благочестя, уповання та покірність. Заразом, хаджж – це праця, втома, витрати та терпіння на шляху Аллага, це робота, яка робиться заради вдоволення Господа небес та Землі. Хаджж – це милостиня, старанність, наближення до Аллага з покутою та проханням про прощення гріхів.

Під час хаджжу зближуються душі та серця віруючих, під час хаджжу зароджується взаємна любов, братерство, співчуття, милосердя. Люди в хаджжі стають рівними, подібно зубцям однієї розчіски, немає різниці між багатими та бідними, великими та малими, всі вони одягненні в однаковий одяг та звертаються в молитві в один бік.

Хаджж – це найпрекрасніший спосіб наближення до Аллага і один з найвеличніших видів поклоніння. Де ще людина доб’ється такої винагороди і такого прощення, як під час хаджжу? Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

الحج المبرور ليس له جزاءٌ إلاّ الجنة

 

«За праведний хадж немає іншої винагороди, окрім Раю».

من حجّ فلم يفسق ولم يرفث رجع من ذنوبه كيوم ولدته أمه

 

«Хто здійснить хаджж, не скоюючи гріхів та не кажучи непристойних слів, той повернеться вільним від своїх гріхів, яким він був в той день, коли його народила мати».

Аллаг Великий! Аллагу Акбар! Яка милість може бути більшою за цю!? Де ще прощення Аллага поливає рабів Його так щедро!? Скільки разів люди не слухалися свого Господа вдень та вночі!? Скільки різних гріхів та злочинів вони скоювали!? Скільки разів їхні руки і ноги вирушали до забороненого!? Скільки разів їхні язики марнословили, промовляючи плітки, наклепи, лайку та непристойності!? Скільки разів їхні вуха слухали спів шайтана, музику та пісні!? Скільки разів очі їхні дивилися на заборонене Аллагом!?

Хто з нас не скоював гріхів? Хто з нас не порушував меж Аллага?

О брати та сестри! Немає серед нас того, хто вільний від всього перерахованого, але Аллаг дарував нам цю можливість, яка дається деяким людям лише раз в житті. Цей шанс перед вами, використайте його, щоб стерти те, що накопичилося в книзі гріхів.

Якось пророка Мухаммада (мир йому та благословення Аллага) спитали про те, яка справа є найкращою. Пророк відповів:

إيمانٌ بالله وحده، ثم الجهاد، ثم حجة برّة، تفضل سائر الأعمال، ما بين مطلع الشمس إلى مغربها

 

«Це віра в одного Аллага. Потім боротьба на шляху Аллага, потім праведний хаджж. І він випереджає решту справ настільки, наскільки далека відстань між сходом та заходом».

Хаджж не зменшує статки людини, а витрати, які мусульманин несе під час хаджжу, компенсує сам Всевишній. Пророк (мир йому та благослвоення Аллага) сказав:

تابعوا بين الحج والعمرة، فإن متابعة بينهما تنفي الفقر والذنوب كما ينفي الكير خبث الحديد

 

«Здійснюйте хадж та умру регулярно, тому що постійність в їхньому здійсненні прибирає бідність та гріхи так само, як ковальські міхи прибирають шлаки заліза».

В іншій версії хадіса говориться:

تابعوا بين الحج والعمرة، فإنهما ينفيان الفقر والذنوب كما ينفي الكير خبث الحديد، والذهب والفضة، وليس للحجة المبرورة ثوابٌ إلا الجنة

«Здійснюйте хаджж та умру регулярно, тому що вони видаляють бідність та гріхи так само, як ковальські міхи видаляють шлаки заліза, золота та срібла. І безперечно, винагородою за праведний хаджж буде Рай».

О мусульманин! Якщо Аллаг випробував тебе бідністю, то шукай порятунку від неї в хаджжі. Будь певний в обіцянці Аллага та обіцянці Його посланця (мир йому та благословення Аллага).

Дорогі брати та сестри, які вирушають в хаджж!

В хаджжі є багато користі і для релігії, і для кожної окремої людини, і для всього суспільства в цілому. Корисні властивості хаджжу, справді, неможливо перерахувати. Тому наш Господь (Великий Він та Славетний) сказав про це коротко:

لِيَشْهَدُوا مَنَافِعَ لَهُمْ

«Нехай вони свідчать про те, що приносить їм користь» (22 «Аль-Хадж»:28)

Аллаг використав узагальнений вираз, який включає в себе всі види корисних властивостей хаджжу.

Якщо говорити про духовну, релігійну користь, то хаджж – це один з кращих способів позбутися гріхів, як про це казали вище. Хаджж очищує душу від непослуху, зміцнює Іман (віру) і допомагає нам оновити завіт, який ми уклали з Аллагом. Хаджж допомагає нам звернутися до Аллага з щирим, чистосердним каяттям, виховує наші душі, пом’якшує черстві серця і пробуджує в людях найкращі та найвищі почуття.

Шляхом здійснення хаджжу людина дякує Аллагу за надану їй милість, за майно, яким Він її нагородив, за здоров’я та благополуччя. Відомо, що поклоніння Аллагу може відбуватися різними способами: лише майном, як, наприклад, при виплаті закяту та милостині; лише тілом, як наприклад при намазі та пості. Щодо хаджжу, то його виконання вимагає й участі тілом, і участі майном. Тому обов’язок хаджжу лежить лише на тих, хто має фізичні та матеріальні можливості для цього. Хаджж є вдячністю за ці дві милості, виявлені для людини, адже показати вдячність за дароване Аллагом благо можна лише шляхом використання цих благ у послуху нашому Добродійнику. Безперечно, що вдячність є природною та необхідною дією як з точки зору Шаріату, так і з точки зору людської розсудливості.

Також під час хаджжу людина підтверджує своє рабство перед Аллагом, адже у стані іхраму вона не може доглядати за собою, як зазвичай. Паломник відмовляється від усіх прикрас, він не душиться, не стрижеться, одягається в одяг бідняків. Під час хаджжу мусульманин принижує себе перед Аллагом настільки, що набуває вигляду раба, який просить прощення у свого господаря. Це змушує його відчути велич Аллага та свою безмежну потребу в Його Милості.

Щодо користі хаджжу для самої людини, то вона також багатогранна. Так, хаджж привчає людину до терпіння, перенесення труднощів, вчить її пунктуальності, точності та обов’язковості у виконанні своїх справ та обрядів поклоніння. Хаджж допомагає людині здолати труднощі на шляху до задоволення Всевишнього Аллага, розвиває в ній якість самопожертвування та безкорисливості. Хаджж очищує душу людини, повертає її до непорочного та щирого стану, що допомагає мусульманину зібратися духом і почати своє життя з нового аркушу. Хадж дає людині імпульс в житті, підвищує її ентузіазм, активність, посилює її прагнення та створює сильну життєву мотивацію.

Здійснюючи паломництво, віруючий згадує про минуле Ісламу, про боротьбу пророка (мир йому та благословення Аллага), про наших праведних попередників, які освітили світ своєю праведністю.

Також хаджж виховує в мусульманах мужність та силу в розлуці з домівкою, дружиною та дітьми. Всі ми розуміємо, що розлука неминуча, і колись нам доведеться розлучитися з рідними. Якщо людина полишає своїх домашніх неочікувано, то це буває важко для них. Якщо вони не знайомі з цим почуттям, то це буде важким ударом для них. Всі ми приходимо в цей світ лише на певний час, і рано чи пізно його полишимо.

Хаджж – це чудова можливість для людини, схильної до жадібності, вилікувати цю хворобу в своєму серці. Якщо скнара вирушить в далеку дорогу, то не зможе бути жадібним до себе та економити на всьому з метою зберегти капітал. Так він звикає не економити на собі, потім ця звичка поширюється і на решту людей. В тісному колі супутників, де ніщо не приховається від сторонніх очей, у скнари прокинеться почуття сором’язливості, що є природним для будь-якої людини. Соромлячись інших, людина витрачає частину грошей та майна на своїх товаришів, але коли вона бачить, що щедрість анітрохи не шкодить ні їй, ні її майну, вона здобуває чудовий досвід і починає витрачати вже заради Аллага. Відомо багато випадків, коли дуже жадібні люди звикали до щедрості після здійснення далекої подорожі.

Хаджж привчає людину до надії на Аллага, тому що людина не може взяти з собою все необхідне. Це спонукає її покладати свої надії на Аллага в тих потребах, які вона не змогла забезпечити на майбутнє заздалегідь, а згодом це уповання починає проявлятися в усіх її справах, як в тих, що повинні статися у майбутньому, так і в тих, що відбуваються в теперішньому часі.

Хаджж відкриває перед паломником ясну та дивовижну картину довгоочікуваної зустрічі з Аллагом. Коли труднощі шляху позаду, коли рідна домівка та родина залишилися позаду, і людина досягає Заповідної мечеті та дивиться на Дім Аллага, то зникає вся втома та знесилення. Так само і в День Суду: це довгий, важкий, страшний та суворий день, але коли раб Аллага побачить Лик свого Господа, то мине вся втома та стурбованість, наче нічого й не було. Святий Аллаг та Великий! Той, хто побачить Його, назавжди забуде про труднощі та біди.

Якщо казати про користь хаджжу для суспільства, то він, безперечно, грає ключову роль для спілкування послідовників Ісламу. В хаджжі зустрічаються люди всіх кольорів шкіри, які розмовляють різними мовами, проживають в різних куточках світу. Ця зустріч та близькість дають відчуття співпереживання проблемам мусульман загалом. Хаджж дає мусульманам можливість відчути важливість взаємодопомоги та згуртованості перед обличчям ворогів Ісламу. Хаджж зміцнює братський зв’язок між віруючими з усіх кінців світу. Адже віруючі – брати один одному. Люди під час хаджжу відчувають справжню рівність, у араба немає переваги над неарабом, у білого немає переваги над чорним, окрім як в ступені їхньої богобоязливості.

Хаджж це чудова можливість для тих, хто зайнятий справою заклику. Під час хаджжу проповідник може, знаходячись в одному місті, звернути свій заклик до людей, які живуть в будь-якій частині земної кулі. Так робив пророк (мир йому та благословення Аллага), який звертався зі своїми проповідями до паломників, які щороку приїздили до Мекки.

Також паломники не повинні забувати слова Аллага:

لِيَشْهَدُوا مَنَافِعَ لَهُمْ

«Нехай вони свідчать про те, що приносить їм користь» (22 «Аль-Хадж»:28)

Тобто, нехай вони замислюються та розмірковують над користю хаджжу, як релігійною, так і мирською.

Кожному паломнику слід будувати свій хаджж на знанні, щоб він був прийнятий Всевишнім Аллгом. Хаджж повинен відповідати Сунні обранця Аллага (мир йому та благословення Аллага), тому що він сказав:

خذوا عني مناسككم

«Беріть від мене обряди хаджжу».

Хаджж виконується наступним чином:

  1. Паломник одягає іхрам та оголошує про виконання хаджу в мікаті, який відповідає країні, з якої він приїхав, або він робить це в Мецці, якщо проживає в ній.
  2. На восьмий день місяця Зу-ль-хіджа (день Тарвія) паломники вирушають в долину Міна та читають там намази зугр, аср, магріб та іша, потім ночують в Міні та вранці читають фаджр. Всі молитви читаються в свій час, без скорочення та об’єднання.
  3. На дев’ятий день Зу-ль-хіджи (день Арафата) після сходу сонця паломники вирушають в долин Арафат. Вони читають там намази зугр та аср, об’єднуючи їх разом та скорочуючи кожен з них до двох ракаатів. Два намази читаються з одним азаном та двома ікамами. При цьому паломники повинні переконатися, що вони знаходяться на території долини Арафат. Паломники перебувають на Арафаті до заходу сонця, роблять дуа (мольби) та згадують Аллага.
  4. Після заходу сонця паломники не кваплячись та без метушні вирушають в долину Муздаліфа. В Муздаліфі вони читають намази магріб та іша, об’єднуючи їх, з одним азаном та двома ікамами. Намаз іша в Муздаліфі читається скорочено.

Паломники ночують в Муздаліфі, читають намаз фаджр, згадують Аллага біля Маш’ар аль-Харам або в будь-якому іншому місці Муздаліфи. Тим, у кого є якісь поважні причини, дозволяється залишити Муздаліфу після півночі.

  1. На десятий день Зу-ль-хіджи (день Курбан-байрам) паломник до сходу сонця вирушає з Муздаліфи назад в Міну, кидає сім камінців в «Джамрат аль-Акаба» (останній з трьох джамаратів) і при кожному кидку каже: «Аллагу Акбар». Після цього він припиняє повторювати слова Тальбії, які він промовляв протягом всього хаджжу, і починає промовляти слова Такбіра (Аллагу Акбар, Аллагу Акбар, ля іляга ілля-Ллаг, Аллагу Акбар, Аллагу Акбар, ва ліЛлягі-ль-хамд).
  2. Якщо він повинен зарізати тварину, то робить це в день свята, в Міні або в Мецці. Паломник може їсти це м’ясо сам, дарувати або роздавати нужденним в якості милостині. Якщо ж він не в змозі заколоти тварину з фінансових причин, то тоді він повинен постувати десять днів: з них три дні – під час хаджжу і сім днів – після повернення додому.
  3. Потім він бере і стриже волосся, після чого відбувається перший частковий вихід зі стану іхрама. Це дозволяє йому робити будь-які дії, які були заборонені йому в іхрамі, окрім статевої близькості з дружиною.
  4. Потім він вирушає до Мекки і робить обхід навколо Кааби (таваф аль-Іфада). Потім робить семикратний прохід (сай) від гори Сафа до гори Марва. Зробивши ці дії, паломник повністю виходить зі стану іхрама, і йому стає дозволено все, що було заборонено в іхрамі, зокрема й близькість з дружиною.
  5. Потім паломник повертається в Міну і проводить там три ночі. Перебуваючи в Міні, паломник щодня кидає каміння в джамараті, кидаючи по сім штук в кожну джамру: в Малу Джамру, в Середню Джамру та в Останню Джамру.
  6. По завершенню хаджжу, безпосередньо перед виходом з Мекки, паломник повинен зробити прощальний обхід (таваф аль-вада), не роблячи при цьому сай між Сафой та Марвой.

Уроки хаджжу.

Брати та сестри, з хаджжу ми можемо взяти для себе чимало повчальних уроків. Коли паломник вирушає в дорогу та готується до поїздки, то нехай згадає про день, коли вичерпається строк його життя на Землі і почнеться інший шлях. Довга подорож може приховувати багато небезпек та труднощів, так само і шлях в Наступне Життя може містити багато небезпек. Рано чи пізно, люди пройдуть цим шляхом, де є такі речі, як страх смерті, морок могили та кара в могилі, суворі допити ангелів Мункара та Накира та жах Судного Дня. І нехай кожен, хто вирушає в дорогу, навіть складаючи особисті речі, згадає, що мирське життя – це час підготовки до найголовнішої та найвідповідальнішої дороги, в яку коли-небудь вирушала людина.

Перед виїздом паломнику слід покластися на Аллага та щиро попросити Його подбати про його родину, дітей та майно.

Коли паломник сідає на транспортний засіб, то нехай згадає про те, що його останнім транспортним засобом стануть поховальні носилки, на яких його понесуть до могили. Хто знає, можливо, смерть близька, і вона випередить ті плани, які ми будуємо на життя. Якщо людина в дорозі вночі залишиться сама далеко від тих, кого любить, та близьких, то нехай згадає, що морок могили чорніший за ніч, а самотність в ній довша та важча. І нехай пам’ятає, що морок могили неможливо освітити ліхтарем, але можна віддалити його світлом добрих справ.

Паломнику слід звільнити свою душу від сторонніх речей та присвятити всього себе згадуванню Аллага, розмірковуванню над глибоким змістом, вкладеним в обряди хаджжу. Паломник повинен звеличувати обряди, встановлені Аллагом, спрямовувати все своє серце до Нього так само, як він спрямовує своє тіло до Його Дому під час молитви.

Безперечно, в дорозі паломник бачить щось дивовижне, нехай це спонукає його до того, щоб замислитися над величчю Творця. Потім йому слід повторити цю думку і вдуматися ще глибше, щоб сповнитися покірністю перед Всемогутнім Аллагом. Мусульманину слід робити так завжди, коли він бачить дивовижні творіння Всевишнього, і він не повинен вважати, що речі, які нас оточують – це наче так і має бути. Все, що нас оточує – це знамення всемогутності та мудрості Аллага, але розуміють це лише ті, хто розмірковує.

Прибувши до мікату, паломнику слід згадати про милість Аллага, яку Той проявив до нього. Аллаг допоміг йому пройти цей шлях, наблизитися до Дому Аллага. Мусульманин повинен дякувати Всевишньому за такий дарунок та дотримуватися правил пристойності щодо свого Господа, щоб бути гідним збільшення цієї милості.

Вбираючись в іхрам, паломник згадує про той шматок тканини, в який колись загорнуть його, щоб покласти його тіло в могилу. Хто знає, можливо, він не зможе завершити свій шлях і постане перед Аллагом (Великий Він та Славетний) в цьому савані. Людина вирушає до Дому Аллага та прийде до місця поклоніння не в тому одязі, в який вона звикла одягатися. Так само і після смерті вона постане перед Аллагом в одежі не схожій на одяг цього світу, і немає в світі одягу більш схожого на саван, ніж одяг іхрама.

Під час хаджжу мусульмани промовляють слова Тальбії:

Ляббайка-Ллагумма ляббайк,

ляббайка ля шаріка ляка ляббайк,

інна-ль-хамда уа-н-ні`мата ляка уа-ль-мульк

ля шаріка ляк.

Ці слова подібні гімну воїна після битви, вони пробуджують в паломникові дух, цілеспрямованість та рішучість в подоланні труднощів. Тальбія знищує пихатість в людині, і протягом всього хаджжу вона проголошує, що належить лише Аллагу, підкорюється Йому одному, живе, підкорюючись його законам та наказам, як і належить жити рабам Аллага, покірливо і не переходячи меж, встановлених Всевишнім.

Коли паломник благополучно увійде до Мекки, то нехай він звеличить це місто в своєму серці і нехай подякує Аллагу за те, що йому була дарована безпечна дорога. Заходячи до Мекки, мусульманин пам’ятає, що вхід в це місто дозволений лише мусульманам, і йому слід звеличити Аллага за те, що прийняв цю релігію і може безпечно відвідувати Святе Місто, без страху та відкрито. Це нагадує віруючому, що з милості Аллага він покорився Йому і дає надію, що так само, як Господь врятував його від невіри, Він врятує його і від покарання Пекла. Нехай надія буде постійно в серці мусульманина, адже Аллаг Милостивий, і милість Його охоплює все сутнє.

Коли паломник обходить навколо Кааби, то нехай звеличить цей храм, дотримується правил пристойності і не завдає людям страждань в святому місці.

Коли паломник біжить навколо Кааби перші три кола, то він наче тікає від своїх гріхів, каючись та просячи в Аллага прощення. Коли на четвертому колі він піде простими кроками, то нехай його серце сповниться надією на те, що Аллаг прийме його каяття та пробачить йому гріхи, яких він хотів позбутися.

Коли паломник знаходиться на Арафаті, то нехай подивиться на людську товкотнечу, неоднаковість їхніх мов, гучні голоси, на те, як люди, розділившись на групи, йдуть за своїми керівниками у відомому для них напрямку. Все це нагадує мусульманину про події Судного Дня.

Дорогі брати та сестри, коли ви згадаєте про це і уявите перед собою реальну картину Дня Воскресіння, то зверніться до Аллага з щирою молитвою та від всієї душі просіть Його, щоб Він зробив вас серед тих, хто досяг успіху, кому була дарована милість та дано прощення.

Очікуючи заходу сонця на Арафаті, згадай про те, з яким нетерпінням воскреслі люди будуть чекати початку Великого Суду.

Під час перебування на Арафаті відбувається велика подія: мусульманин має змогу оновити свою душу, наче він наново народжується, позбутися минулого, отруєного гріхами та життєвими помилками. На Арафаті відбувається оновлення великого договору між рабами Аллага та їхнім Господом, після чого вони починають чисте та праведне життя.

Всі дії, які робляться в хаджжі, є проявом богобоязливості. Обряди хаджжу – це яскраві стяги, які закликають до покірності та поклонінню Аллагу. Також обряди хаджжу є нагадуванням про давні часи Ісламу, про завіт Ібрагіма (мир йому) та інші видатні події. Хаджж – це нагадування про послух, покаяння та щире прагнення до Лику Аллага.

Вихід зі стану іхрама, як ми вже казали, відбувається після гоління або стрижки голови. Гоління голови при виході з іхрама – те саме, що і проказування саляма після завершення молитви. Голячи чи зістригаючи голову і позбавляючись волосся, паломник робить те, що, можливо, йому не подобається, але він робить це, корячись Аллагу. Аллаг наче каже йому: «Ти видалив частину волосся за Моїм наказом, змінив свій зовнішній вигляд, хоча це не подобається тобі, і за це Я видалю з твоєї душі те, що не подобається Мені, зміню тебе на краще і пробачу твої гріхи».

Коли будете голити чи стригти волосся, то уявіть, що ви позбуваєтесь всього поганого, всіх своїх гріхів. Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказала:

وأما حلقك رأسك فإن لك بكل شعرة تسقط حسنة

«Щодо гоління голови, то за кожну волосину, яка впала, тобі буде зарахована добра справа».

Також він сказав:

اللهم ارحم المحلقين –ثلاثًا- ثم قال: والمقصرين

«О Аллаг, прояви милість до тих, хто поголить голову». Він повторив ці слова тричі, а потім сказав: «… і до тих, хто вкоротить».

Якщо паломник захоче поїхати на батьківщину, то безпосередньо перед від’їздом він повинен зробити обхід навколо Кааби. Тим самим паломник наче просить дозволу в Аллага залишити Мекку та прощається зі Священним Домом Аллага. Здійснюючи хаджж, мусульманин відвідав найвеличнішу з мечетей, встав на порозі Священного Дому, був шановним гостем, і тому йому не годиться йти без дозволу і не попрощавшись. І якщо шановні гості, які побували у царів цього світу, бажають повернутися від них з подарунками та преміями, то гості Аллага повертаються з прощенням від Нього та великою винагородою, якою є ніщо інше, як Рай.

О, брати та сестри, які вирушають в хаджж! Постійно тримайте в серцях своїх, що ви виконуєте один з найвеличніших обрядів Ісламу. Ви виконуєте п’ятий стовп вашої релігії. Можливо, ви переносите труднощі та незручності, витрачаєте свій час, майно, гроші та сили, однак все це ви робите заради Аллага, сподіваючись на винагороду від Нього, і побоюючись Його кари.

فَمَنْ كَانَ يَرْجُو لِقَاءَ رَبِّهِ فَلْيَعْمَلْ عَمَلا صَالِحًا وَلا يُشْرِكْ بِعِبَادَةِ رَبِّهِ أَحَدًا

«І хто сподівається на зустріч із Господом своїм, то нехай робить добрі справи й не додає Господу своєму рівного в поклонінні!» (18 «»Аль-Кагф»:110).

Підготовлено редакцією сайту «Чому Іслам?» — www.whyislam.to

Українська версія підготовлена редакцією сайту www.lifeislam.org

Leave a Reply