Close

Не зарегистрированы? Начало работы.

lock and key

Войти

Account Login

Забыли пароль?

Права тварин в Ісламі

jivotnie_ukr

Хвала Аллагу, Господу світів. Мир та благословення нашому пророку Мухаммаду, а також його родині та всім його сподвижникам.

Коли ми читаємо священний Коран, часто знаходимо в ньому згадування про тварин. В священному Одкровенні про них говориться в різних контекстах: в одних аятах Всевишній нагадує нам про  чудеса та красоту своїх творінь, в інших – про свою милість та велику щедрість, про те, як Він вшанував людину та підкорив їй тварин, щоб вона користувалася ними собі на користь. Аллаг (Великий Він та Славетний) каже нам в Корані про свою прихильність до людини, яку Він великодушно обдарував та показав їй Свої чудесні знамення, дав їй користуватися скарбницями цього світу та підкорив їй тварин, щоб сини Адама харчувалися, одягалися, збагачувалися, влаштовували собі житла та отримували іншу користь від цих божих тварин. Про увагу, яка приділяється в Ісламі тваринам, каже вже той факт, що в Корані є сури, які мають назву деяких тварин, такі як «Корова» (аль-Бакара), «Худоба» (аль-Ан’ам), «Павук» (аль-‘Анкабут), «Слон» (аль-Філь), «Бджоли» (ан-Нахль), «Мурахи» (ан-Намль), «Коні, що мчаться» (аль-‘Адіят).

Любі мусульмани, нехай Аллаг обдарує вас своєю безмежною милістю. Багато людей з різних причин отримали виховання, в якому не надавалося великого значення почуттям тварин, мало кому з нас батьки розбірливо пояснювали, що ці творіння Аллага також мають цілком конкретні та непорушні права, якими їх наділив Всевишній Творець. Багато людей вважає, що тварини подібні до шматка дерева, нічого не відчувають  і нічого не розуміють, не мають жодних прав і не гідні того, щоб з ними рахувалися. Тому навіть віруючі часом не сприймають близько до серця біль та страждання тварин, тому що так їх виховали. Три покоління наших батьків виховувались на ідеології атеїзму, головним лозунгом якого було не співчуття до меншого, а, навпаки, виживання сильнішого шляхом приниження слабкого. «Ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх у неї – наша задача». Саме цей мічурінський вираз був неформальним лозунгом ставлення до природи загалом, і до тварин зокрема. Але, згідно правил «природного відбору», комунізм згнив, тому що будь-яка система, яка йде всупереч правилам всесвіту, слабка, а тому природа позбувається від неї з волі Аллага, і ми також частина цієї природи.

Іслам каже нам про те, що тварини живуть своїми громадами, вони мають почуття та зв’язки, вони п’ють та їдять, а отже, відчувають та мають вибір. Тварини, птахи, комахи відчувають та переймаються так само, як людина. Буває, що вони хворіють, потім одужують, домагаються любові та розмножуються, ростуть, старіють та помирають, а потім їх воскресять та будуть судити за їхні вчинки в день Великого Суду так, що навіть баран, який має рога, відповість за те, що ображав безрогого. Щодо почуттів вони нічим не відрізняються від людини: їхня відмінність від нас лише в тому, що на них не покладаються обов’язки виконання пророчих законів, що були послані в Священних Книгах, тому що вони позбавлені того високого ступеня розуму та здатності глибоко мислити, які дані людині. Вони не здатні виконати ту місію, що доручена синам Адама, і тому Аллаг не поклав на них відповідальність, окрім тієї, що їм до снаги. Аллаг в Священному Корані говорить:

وَمَا مِن دَآبَّةٍ فِي الأَرْضِ وَلاَ طَائِرٍ يَطِيرُ بِجَنَاحَيْهِ إِلاَّ أُمَمٌ أَمْثَالُكُم مَّا فَرَّطْنَا فِي الكِتَابِ مِن شَيْءٍ ثُمَّ إِلَى رَبِّهِمْ يُحْشَرُونَ * وَالَّذِينَ كَذَّبُواْ بِآيَاتِنَا صُمٌّ وَبُكْمٌ فِي الظُّلُمَاتِ

«Немає живих істот на землі  й літаючих на крилах птахів, які б не створювали громад, як і ви. Ми нічого не оминули в Писанні. А потім зберуть їх коло Господа їхнього. А ті, які заперечували Наші знамення – вони глухі, німі й перебувають у темряві» [1].

Також Аллаг сказав:

وَمِن كُلِّ شَيْءٍ خَلَقْنَا زَوْجَيْنِ لَعَلَّكُمْ تَذَكَّرُونَ

«Із кожної речі Ми створили пару; можливо, схаменетеся ви!» [2].

Сенс цього аяту не лише в тому, що тварини та рослини створені парами: значення аяту набагато ширше: всі без виключення творіння мають якийсь відомий або невідомий нам зв’язок з іншими речами та об’єктами, без яких їхнє існування стає неповноцінним або взагалі неможливим. Аллаг створив тварин та рослини парами, і навіть неживі речі для свого буття потребують чогось іншого. Всі ми пов’язані, щоб кожен з нас бачив свою постійну потребу в милості нашого Господа, Великий Він та Славетний.

Він сказав:

وَمِنَ النَّاسِ وَالدَّوَابِّ وَالْأَنْعَامِ مُخْتَلِفٌ أَلْوَانُهُ كَذَلِكَ إِنَّمَا يَخْشَى اللَّهَ مِنْ عِبَادِهِ الْعُلَمَاء

«Люди, тварини й худоба так само бувають різного кольору. Воістину, бояться Аллага серед Його рабів тільки наділені знанням!» [3].

Кажучи про свої знамення, Всевишній згадав про те, якими дивовижними Він створив людей та тварин, і згадав про них в одному контексті: адже людина перевершила їх лише своїм розумом, а природа їхніх тіл – сутність, одна й та сама.

Тварини є мешканцями цієї планети нарівні з нами, вони наші природні сусіди, без яких ми не могли б обійтися. Аллаг створив умови для їхнього проживання: дав їм простори, щоб вони кочували та паслися, пили воду та їли їжу, яка зростає на землі. Аллаг сказав:

وَالْأَرْضَ بَعْدَ ذَلِكَ دَحَاهَا * أَخْرَجَ مِنْهَا مَاءهَا وَمَرْعَاهَا * وَالْجِبَالَ أَرْسَاهَا * مَتَاعًا لَّكُمْ وَلِأَنْعَامِكُمْ

«І землю після цього простер Він, вивів з неї воду й пасовиська. І гори ствердив Він – на користь вам і худобі вашій!» [4].

فَلْيَنظُرِ الْإِنسَانُ إِلَى طَعَامِهِ * أَنَّا صَبَبْنَا الْمَاء صَبًّا * ثُمَّ شَقَقْنَا الْأَرْضَ شَقًّا * فَأَنبَتْنَا فِيهَا حَبًّا * وَعِنَبًا وَقَضْبًا * وَزَيْتُونًا وَنَخْلًا * وَحَدَائِقَ غُلْبًا * وَفَاكِهَةً وَأَبًّا * مَّتَاعًا لَّكُمْ وَلِأَنْعَامِكُمْ

«Хай погляне людина на їжу свою! Проливаємо Ми дощі зливами, потім розколюємо Ми землю тріщинами, і пророщуємо на ній зерно, виноград і трави, і оливи, і пальми, і сади густі, і плоди, і пасовиська, на користь вам і худобі вашій!» [5].

إِنَّمَا مَثَلُ الْحَيَاةِ الدُّنْيَا كَمَاء أَنزَلْنَاهُ مِنَ السَّمَاء فَاخْتَلَطَ بِهِ نَبَاتُ الأَرْضِ مِمَّا يَأْكُلُ النَّاسُ وَالأَنْعَامُ حَتَّىَ إِذَا أَخَذَتِ الأَرْضُ زُخْرُفَهَا وَازَّيَّنَتْ وَظَنَّ أَهْلُهَا أَنَّهُمْ قَادِرُونَ عَلَيْهَآ أَتَاهَا أَمْرُنَا لَيْلاً أَوْ نَهَارًا فَجَعَلْنَاهَا حَصِيدًا كَأَن لَّمْ تَغْنَ بِالأَمْسِ كَذَلِكَ نُفَصِّلُ الآيَاتِ لِقَوْمٍ يَتَفَكَّرُونَ

«Земне життя подібне до води, яку Ми проливаємо з неба, і вона змішується з рослинами землі – тими, які вживають у їжу люди й тварини. Коли земля вбирається в свої шати й прикрашається, а її жителі вважають, що мають владу над нею, надходить наказ Наш, вночі або вдень. І Ми перетворюємо її на поле, з якого зібрали врожай, — наче вона й не була квітуча. Так Ми пояснюємо знамення людям, які замислюються» [6].

З цих аятів ми дізнаємося, що у тварин на цій землі також є своя частка, вони мають права та свій наділ. Краса, насолоди цього світу та щедрість Аллага не є прерогативою людини, тварини також повинні отримувати те, що їм належить. Це значить, що нікому не дозволено утискати їх і позбавляти їх дарів, які призначив для них Великий Творець.

Дорогі брати та сестри, напевно ви знаєте, тварини – так само як і всі інші творіння – славословлять Аллага та вклоняються Йому, вони такі ж раби Божі, як люди та духи, їм призначений свій особливий шлях та призначення в цьому житті. Всевишній Аллаг сказав:

وَإِن مِّن شَيْءٍ إِلاَّ يُسَبِّحُ بِحَمْدَهِ وَلَكِن لاَّ تَفْقَهُونَ تَسْبِيحَهُمْ إِنَّهُ كَانَ حَلِيمًا غَفُورًا

«Немає нічого, щоб не прославляло Його хвалою. Та ви не розумієте прославлення їхнього» [7].

وَلِلّهِ يَسْجُدُ مَا فِي السَّمَاوَاتِ وَمَا فِي الأَرْضِ مِن دَآبَّةٍ وَالْمَلآئِكَةُ وَهُمْ لاَ يَسْتَكْبِرُونَ

«Перед Аллагом падають ниць ті, хто на небесах і на землі – тварини, ангели, і вони не вивищуються!» [8].

أَلَمْ تَرَ أَنَّ اللَّهَ يَسْجُدُ لَهُ مَن فِي السَّمَاوَاتِ وَمَن فِي الْأَرْضِ وَالشَّمْسُ وَالْقَمَرُ وَالنُّجُومُ وَالْجِبَالُ وَالشَّجَرُ وَالدَّوَابُّ وَكَثِيرٌ مِّنَ النَّاسِ

«Невже ти не бачиш, що Аллагу поклоняється те, що на небесах і те, що на землі – сонце, місяць, зорі, гори, дерева, тварини й багато людей» [9].

وَسَخَّرْنَا مَعَ دَاوُودَ الْجِبَالَ يُسَبِّحْنَ وَالطَّيْرَ

«І Ми підкорили гори й птахів для того, щоб вони славили Нас разом із Давудом [10]»[11].

Нам людям здається, що тварини німі та не вміють розмовляти, але насправді нам це лише здається. Тварини можуть розмовляти та спілкуватися між собою звуками, жестами та іншими способами, про які ми мало що знаємо. Згадайте аят з сури «Мурахи» (ан-Намль), в якому говориться про те, як пророк Сулейман (мир йому) почув голос мурахи, яка попереджала інших мурах про можливу біду. Аллаг дав Сулейману дар не лише чути, але й розуміти мову тварин. Якось під час військового походу він почув мураху:

حَتَّى إِذَا أَتَوْا عَلَى وَادِي النَّمْلِ قَالَتْ نَمْلَةٌ يَا أَيُّهَا النَّمْلُ ادْخُلُوا مَسَاكِنَكُمْ لَا يَحْطِمَنَّكُمْ سُلَيْمَانُ وَجُنُودُهُ وَهُمْ لَا يَشْعُرُونَ * فَتَبَسَّمَ ضَاحِكًا مِّن قَوْلِهَا وَقَالَ رَبِّ أَوْزِعْنِي أَنْ أَشْكُرَ نِعْمَتَكَ

«Коли вони прибули в долину мурах, мураха сказала: «О мурахи! Увійдіть до своїх жител, щоб Сулейман і його військо не почавили вас, навіть не відчувши цього!» Він усміхнувся і почав сміятися з цих слів. Він сказав: «Господи! Спонукай мене до подяки за ті блага, які Ти дарував мені…» [12].

Також в Корані повідомляється про те, що птах одуд доповідав Сулейману про ті речі, про які він не знав:

أَحَطتُ بِمَا لَمْ تُحِطْ بِهِ وَجِئْتُكَ مِن سَبَإٍ بِنَبَإٍ يَقِينٍ

«Я дізнався про те, чого ти не знаєш! Я прибув до тебе з Саби з правдивою звісткою!» [13].

Ні мураха, ні одуд не отримували ніяких надприродних можливостей говорити людською мовою, вони розмовляли мовою тварин, але пророку Сулейману була дана здібність розуміти їхню мову. Це значить, що вони сприймають життя набагато ширше та суттєвіше, ніж нам здається з боку. Їхні інстинкти самозахисту, їхня боязкість та лякливість ще раз підтверджують, що комахи, птахи та тварини мають почуття часом більш загострені, ніж у людини, вони бояться, вони хочуть жити, а отже, варті співчуття.

В інших хадісах, які наводяться в збірках імама аль-Бухарі та Мусліма повідомляється, що колись Аллаг показував людям свої знамення, і траплялось так, що корова та вовк розмовляли з людьми. На відміну від мурахи та одуда, вони розмовляли людською мовою, правда, відповідно рівню свого інтелекту.

Аллаг створив тварин та зробив їх нагадуванням та настановою для людей, щоб вони розмірковували і усвідомлювали красу божих творінь, на власні очі бачили велич сили Аллага, щоб укріпилася Віра в їхніх серцях та зросла подяка Всемогутньому Творцю. Проблема ж в тім, що більшість людей цього не знають і не розуміють. Мало того, це навіть не спадає їм на думку! Всевишній Аллаг сказав:

وَإِنَّ لَكُمْ فِي الْأَنْعَامِ لَعِبْرَةً نُّسقِيكُم مِّمَّا فِي بُطُونِهَا وَلَكُمْ فِيهَا مَنَافِعُ كَثِيرَةٌ وَمِنْهَا تَأْكُلُونَ * وَعَلَيْهَا وَعَلَى الْفُلْكِ تُحْمَلُونَ

«Воістину, худоба – повчання для вас. Ми даємо вам пити те, що міститься у їхні черевах. Ви маєте з них багато іншої користі й харчуєтесь від них.  На них і на кораблях ви пересуваєтесь» [14].

وَإِنَّ لَكُمْ فِي الأَنْعَامِ لَعِبْرَةً نُّسْقِيكُم مِّمَّا فِي بُطُونِهِ مِن بَيْنِ فَرْثٍ وَدَمٍ لَّبَنًا خَالِصًا سَآئِغًا لِلشَّارِبِينَ

«Воістину, в худобі для вас – повчальний приклад. Ми даємо вам пити те, що в їхніх черевах між перетравленою їжею та кров’ю – чисте молоко, приємне для того, хто його п’є» [15].

اللَّهُ الَّذِي جَعَلَ لَكُمُ الْأَنْعَامَ لِتَرْكَبُوا مِنْهَا وَمِنْهَا تَأْكُلُونَ * وَلَكُمْ فِيهَا مَنَافِعُ وَلِتَبْلُغُوا عَلَيْهَا حَاجَةً فِي صُدُورِكُمْ وَعَلَيْهَا وَعَلَى الْفُلْكِ تُحْمَلُونَ * وَيُرِيكُمْ آيَاتِهِ فَأَيَّ آيَاتِ اللَّهِ تُنكِرُونَ

«Аллаг – Той, Хто створив для вас тварин, щоб на деяких із них ви пересувалися, а від інших мали їжу. Вони приносять вам різну користь, завдяки їм ви досягаєте того, чого прагнуть ваші серця. На них і на кораблях ви пересуваєтесь! Він показує вам Свої знамення. То які ж знамення Господа вашого ви заперечуєте?» [16].

Аллаг (Великий Він та Славетний) наділив тварин здатністю бачити і чути те, що не дано почути та побачити людині. Так Аллаг розпорядився зі Своєї мудрості. Деякі тварини бачать ангелів, а деякі дияволів. Більше того, тварини можуть чути, як кричать мертві люди, які отримують заслужене покарання в своїх могилах. І особливо вражає те, що тварини відрізняють п’ятницю і відчувають особливий страх в цей день, тому що знають про те, що Кінець Світу настане саме в п’ятницю. Повідомляється зі слів Абу Хурайри (хай буде задоволений ним Аллаг), що Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

اذا سمعتم صياح الديكة فاسألوا الله من فضله، فانها رأت ملكاً، وإذا سمعتم نهيق الحمار فتعوذوا بالله من الشيطان فإنه رأى شيطاناً

«Якщо почуєте крик півня, то просіть у Аллага про Його щедрість (милість)[17], тому що півень бачить ангела, а якщо почуєте ревіння віслюка, то звертайтесь до Аллага за захистом від шайтану [18], тому що віслюк бачить шайтана»[19].

Також пророк (мир йому та благословення Аллага) казав:

إذا سمعتم نباح الكلاب ونهيق الحمير بالليل فتعوذوا بالله منهن فإنهن يرين مالا ترون

«Якщо вночі почуєте гавкіт собаки або ревіння віслюка, то звертайтесь до Аллага за захистом від них [20], адже вони бачать те, чого ви не бачите»[21].

إن الموتى ليعذبون في قبورهم حتى أن البهائم لتسمع أصواتهم

«Воістину, мертві зазнають мук в своїх могилах так, що їхній стогін чують тварини»[22].

لا تطلع الشمس ولا تغرب على أفضل من يوم الجمعة،وما من دابة إلا وهي تفزع يوم الجمعة،إلا هذين الثقلين: الجن والإنس

«Немає такого дня, над яким вставало або заходило сонце, який був би кращий за п’ятницю (джума). І немає живої істоти, яка не відчувала б жаху в п’ятничний день, окрім двох творінь: джинів та людей»[23].

و ما من دابة إلا و هي مصيخة يوم الجمعة من حين تصبح حتى تطلع الشمس ، شفقاً من الساعة إلا الانس و الجن

«Кожна жива істота в п’ятничний день знаходиться в тривожному очікуванні від світанку до сходу сонця [24], боячись Кінця Світу, окрім людей та джинів»[25].

Деякі тварини з милості Аллага стоять вище за багатьох людей – тих, які відвернулися від свого розуму, пішли за своїми примхами, не стали виконувати веління Аллага і робити те, для чого були створені. Ці люди опустилися нижче худоби: вони лише й роблять, що їдять, п’ють, бавляться, задовольняють фізіологічні потреби, слідують за покликом своєї похоті і роблять все, що їм заманеться, як це роблять тварини. Проте тварини перевершають їх в тому, що прославляють Аллага, вклоняються Йому і не шанують інших богів окрім Нього, вони покірні перед своїм Господом. Аллаг (Святий Він та Величний) сказав:

وَ الَّذِينَ كَفَرُوا يَتَمَتَّعُونَ وَ يَأْكُلُونَ كَمَا تَأْكُلُ الْأَنْعَامُ وَ النَّارُ مَثْوًى لَّهُمْ

«А ті, які не увірували, насолоджуються благами та споживають їжу, наче тварини. Притулком їхнім буде вогонь!» [26].

وَ لَقَدْ ذَرَأْنَا لِجَهَنَّمَ كَثِيرًا مِّنَ الْجِنِّ وَ الإِنسِ لَهُمْ قُلُوبٌ لاَّ يَفْقَهُونَ بِهَا وَ لَهُمْ أَعْيُنٌ لاَّ يُبْصِرُونَ بِهَا وَ لَهُمْ آذَانٌ لاَّ يَسْمَعُونَ بِهَا أُوْلَئِكَ كَالأَنْعَامِ بَلْ هُمْ أَضَلُّ أُوْلَئِكَ هُمُ الْغَافِلُونَ

«Ми створили для пекла багато джинів та людей. Вони мають серця, якими не розуміють, мають очі, якими не бачать, мають вуха, якими не чують. Вони подібні до худоби, але перебувають у ще більшій омані. Вони – невігласи!» [27].

Подивіться на здоровий глузд одуда, цього маленького птаха: побачивши, як люди вклоняються сонцю, замість того, щоб вклонятися лише одному Аллагу, він висловив своє обурення з приводу їхнього багатобожжя. В Корані повідомляється, що одуд сказав пророку Сулейману (мир йому), якому був дарований чудовий дар розуміти мову тварин:

وَجَدتُّهَا وَ قَوْمَهَا يَسْجُدُونَ لِلشَّمْسِ مِن دُونِ اللَّهِ وَ زَيَّنَ لَهُمُ الشَّيْطَانُ أَعْمَالَهُمْ فَصَدَّهُمْ عَنِ السَّبِيلِ فَهُمْ لَا يَهْتَدُونَ * أَلَّا يَسْجُدُوا لِلَّهِ الَّذِي يُخْرِجُ الْخَبْءَ فِي السَّمَاوَاتِ وَ الْأَرْضِ وَ يَعْلَمُ مَا تُخْفُونَ وَ مَا تُعْلِنُونَ * اللَّهُ لَا إِلَهَ إِلَّا هُوَ رَبُّ الْعَرْشِ الْعَظِيمِ

«І я побачив, що вона [28] та її народ поклоняються сонцю замість Аллага! Шайтан прикрасив їм вчинки їхні, збив їх зі шляху, і вони не йдуть прямим шляхом.

І щоб вони не поклонялися Аллагу, Який виводить усе таємне на небесах і на землі та знає, що ви приховуєте й що відкриваєте.

Аллаг! Немає бога, крім Нього, Господа великого трону!» [29]

Дорогі брати та сестри в Ісламі, Всевишній Аллаг зобов’язав нас дотримуватися прав не лише людей, але й тварин. Так, у них є права, а у нас стосовно них є обов’язки. Можливо, комусь здасться дивним, що ми кажемо про права тварин в той час, коли не дотримуються навіть права людей. Сьогодні в багатьох країнах світу честь та гідність людини втоптана у бруд, людська кров тече річкою – і кров мусульман особливо, всюди відбуваються вбивства, жива душа знецінилася, збільшується кількість вдів та сиріт, геноцид та руйнування відбуваються під гаслами захисту та турботи про права людини. Це парадокс: людину знищують, але при цьому намагаються переконати її, що ця смерть слугуватиме «світлим цілям» свободи та благополуччя для якихось інших людей, які живуть десь далеко і навіть не замислювались над тим, якою ціною оплачений їхній добробут.

Тим не менш Шаріат це цілісний та неділимий закон, який в кожній своїй постанові містить божественну милість. Тому ми повинні знати, що священний закон Аллага повною мірою дбає навіть про права тварин, не кажучи вже про права людини. Ось деякі правила поводження з тваринами за Шаріатом:

  1. Іслам наказує проводити забій худоби якомога швидше та легше, щоб тварина не мучилася. Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

إن الله كتب الاحسان على كل شيء ، فاذا قتلتم فأحسنوا القتلة ، و اذا ذبحتم فأحسنوا الذبحة ، و ليحد أحدكم شفرته و ليرح ذبيحته

«Воістину, Аллаг наказав робити добро (або робити добре) всьому існуючому.  Навіть якщо ви вбиваєте, то вбивайте по-доброму, якщо робите забій, то робіть це добре. Нехай людина добре нагострить свій ніж і не мучить тварину» [30].

 

  1. Іслам забороняє безглузде вбивство будь-якої живої істоти; тварину можна вбивати лише за потребою або для того, щоб захистити себе від небезпеки або шкоди, що від неї йде.

 

  1. Іслам забороняє знущатися з тварин. Повідомляється, що якось Абдулла ібн Умар (хай буде задоволений ним Аллаг) проходив повз курайшитських [31] підлітків, які, підвісивши птаха, стріляли в нього з луку, а кожну стрілу, яка не потрапила в ціль, віддавали господарю птаха.  Коли вони побачили Ібн Умара, то швидко розійшлися, і він сказав: «Хто це зробив? Нехай Аллаг прокляне тих, хто це зробив, адже Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) проклинав тих, хто зробив мішенню те, в чому є душа»[32].

Напевно всі знають, як далеко просунулась «прогресивна думка» наших сучасників, які хизуються своєю цивілізованістю, і при цьому з яким задоволенням деякі спостерігають за безглуздим вбивством биків, як стравлюють півнів, а дехто навіть їсть мозок живих мавп (Філіппіни) або смажить рибу живцем (Японія), та так, щоб вона ще продовжувала битися в муках на тарілці у хижого клієнта!

 

  1. Забороняється тримати тварину замкненою в тісноті. Якщо ж тварини тримаються у вольєрах або приміщеннях, достатніх для їхнього нормального життя, то вони також повинні отримувати потрібну їм кількість корму. Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

عُذّبت امْرأةٌ فِي هِرّةٍ حَبَسَتْها حتى مَاتَتْ فَدَخَلَتْ فِيِها النَّارَ لاَ هِي أَطْعَمَتْها وَ سَقَتْها إِذْ هِيَ حَبَستْها ، و لاَ هِيَ تَرَكَتْهَا تأْكُلُ مِن خَشَاشِ الأَرْضِ

«Одна жінка зазнала мук через кішку, яку вона тримала зачиненою, поки та не здохла, і за це увійшла в пекельне Полум’я. Вона не годувала і  не напувала її під час ув’язнення, і не відпускала її, щоб та могла харчуватися сама тим, що дає земля»[33].

  1. Не можна перевтомлювати тварин занадто важкими роботами і покладати на них те, що їм не до снаги. Це право тварин, за яке їхнього господаря спитають в День Суду. Згадай хадіс про верблюда, який скаржився Посланцю Аллага (мир йому та благословення Аллага) на нестерпно важку працю та голод. Повідомляється, що Абдулла ібн Джа’фар розповідав:

«Якось Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) посадив мене позаду себе на верхову тварину, і коли ми їхали, він по секрету розповів мені про одну річ, яку я ніколи нікому не розповім…

Коли Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) бажав сходити по-потребі , то волів ховатися за якимось узвишшям або в заростях пальм, і в цей день він зайшов в один із садів, які належали якомусь ансару. І до Пророка (мир йому та благословення Аллага) підійшов верблюд, який видавав дрижачий звук, що йшов з глибини горла, а з очей його текли сльози. Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) погладив його по животу і за вухами, а потім сказав: «Хто власник верблюда?» Тоді прийшов один юнак з ансарів і сказав: «Посланцю Аллага, він мій». Пророк сказав:

أ ما تتقي الله في هذه البهيمة التي ملككها الله ! إنه اشتكى إلي أنك تجيعه و تدئبه

«Невже ти не боїшся Аллага в тому, що стосується цієї тварини, над якою Аллаг дав тобі владу?! Вона поскаржилася мені, що ти мориш її голодом і перевантажуєш».

 

Нехай про це почують правозахисники і ті, хто утискає людей та порушує їхні права, нехай подумають про це ті, хто утискають своїх робітників, службовців і шляхом обману та хитрощів позбавляють їх можливості отримати свої чесно зароблені гроші або користуватися своїми законними правами.

 

  1. Одним з прав, якими Іслам наділив тварин, є право на те, щоб людина експлуатувала їх лише на тих роботах, для яких вони були створені Всевишнім Аллагом. Тому людина повинна слідкувати за тим, наскільки тварина, яку вона використовує, підходить для тієї чи іншої роботи, і наскільки це відповідає фізіології тварини. В одному з достовірних хадісів повідомляється, що якось людина сіла верхи на корову і поїхала на ній, корова ж повернулася до неї і сказала: «Я ж створена не для цього, я створена лише для того, щоб орати». Люди скрикнули: «Субхаан-ЛЛаг! Корова заговорила?!» Посланець Аллага сказав: «Воістину, я увірував в це, а також Абу Бакр та Умар»[34].

 

  1. Іслам наказує брати до уваги те, що у тварин також є почуття: вони бояться, страждають, переймаються, люблять, співчувають та мають інші почуття, які притаманні людині. Тому Пророк (мир йому та благословення Аллага) заборонив гострити ніж в присутності тварини, приготованої до забою. Якось він проходив повз людину, яка гострила ніж, поставивши ногу на бік лежачої вівці, а вівця час від часу кидала на нього свій погляд. Тоді Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав:

 

أفلا قبل هذا! أتريد أن تميتها موتتين

«Хіба не міг ти це зробити заздалегідь?! Невже ти хочеш вбити її двічі?» [35].

Пророк (мир йому та благословення Аллага) також вчив нас шанувати материнські почуття тварин. Повідомляється зі слів Ібн Мас’уда: «Ми були в дорозі разом з Посланцем Аллага (мир йому та благословення Аллага), а коли він відійшов по потребі, ми побачили пташку, з якою було двоє маленьких пташенят. Коли ми взяли цих пташенят, їхня мати підлетіла до нас і почала щебетати. Тоді прийшов Пророк (мир йому та благословення Аллага) і сказав:

من فجع هذه بولدها ؟ ردوا ولدها إليها

«Хто розлучив її з пташенятами? Поверніть їй дитинчат».

 

Ми назвали лише деякі права з тих, які Іслам дає тваринам. Наші праведні попередники, перші мусульмани, дбайливо ставилися до тварин і дотримувалися їхніх прав, і чудово усвідомлювали, що в Наступному Житті з них спитають за те, як поводилися з тими і як дотримувалися закону Аллага щодо них. І тому коли Аллаг дав їм владу над народами і зробив їх хранителями прав людей, вони стали істинними та ревними захисниками прав тварин, показавши всьому світу взірець законослухняності та рівноправ’я. Чого лише варті слова халіфа Умара ібн аль-Хаттаба (хай буде задоволений ним Аллаг), який сказав:

لو أن بغلة في العراق تعثرت لخشيت أن يسألني الله عنها لمَ لمْ أسوي لها الطريق

«Я боюся, що навіть якщо мул спотикнеться в Іраку, то Аллаг спитає з мене, чому я не вирівняв для нього дорогу».

Умар, будучи правителем, боявся, що з нього спитають перед Аллагом за те, що не вирівняв дорогу для тварини! Де? Не в тому місті, де він знаходився, а за тисячу кілометрів від нього, в Іраку. Тому за часів правління таких халіфів не було потреби в правозахисниках, адже самі правителі переймалися збереженням прав та гідності своїх підлеглих.

 

І на останок, дорогі брати та сестри, згадаємо для повчання одну історію, яку розповів аз-Замахшарі [36], розповідаючи про самого себе. У аз-Замахшарі не було ноги і він ходив не дерев’яному протезі.  Коли він прийшов в Багдад, то його спитали про причину, через яку він лишився без ноги (дехто навіть казав, що він відморозив ногу під час сильних холодів в Хорезмі), він сказав: «Це прокляття матері. В дитинстві я спіймав пташку і прив’язав до її лапки мотузку, як раптом вона вирвалася в мене з рук. Я наздогнав її, коли вона вже забігла в нірку, схопив за мотузку і потягнув так, що лапка у пташки відірвалася. Побачивши це, моя мати так сильно засмутилася, що в гніві сказала: «Хай відірве Аллаг ногу цього дурня так само, як він відірвав її ногу!!!» Коли ж я досяг віку навчання і вирушив у пошуках знань до Бухари, дорогою я впав з верблюда, зламавши при цьому ногу, та так, що довелося її ампутувати».

 

Якщо Іслам наказує так дбайливо ставитися до тварин, так невже не побояться Аллага ті, хто порушують права людей, забираючи їхнє законне майно! Невже вони не бояться, що їх наздоженуть мольби та прокляття ображених, коли ті звертаються до Аллага перед світанком, і тоді буде покладено край їхній нечесті.

Просимо Аллага не карати нас за гріхи тих дурнів, що знаходяться серед нас. Господи наш! Своїми гріхами ми завдали зла самим собі, і якщо Ти не пробачиш нас і не помилуєш нас, то ми неодмінно зазнаємо тяжких втрат. Пробач же нас.

Хвала Аллагу, Господу світів. Мир та благословення нашому Пророку Мухаммаду, а також його родині і всім його сподвижникам.

 

Підготував: Абу Ясін Руслан Маліков

на основі статті Насира Мухаммада Аль Ахмада

Коректор тексту: Тамкін Р.Г.

Канонічна редакція: Карімов М.

Українська версія підготовлена редакцією сайту www.lifeislam.org

 

[1] Коран, сура 6 «аль-Ан`ам» («Худоба»), аяти 38-39.

[2] Коран, сура 51 «аз-Заріят» («Ті, хто розсіюють»), аят 49.

[3] Коран, сура 35 «Фатир» («Творець»), аят 28.

[4] Коран, сура 79 «ан-Назі’ат» («Ті, що висмикують»), аяти 30-33.

[5] Коран, сура 80 «’Абаса» («Він насупився»), аяти 24-31.

[6] Коран, сура 10 «Юнус», аят 24.

[7] Коран, сура 17 «аль-Ісра» («Нічна подорож»), аят44.

[8] Коран, сура 16 «ан-Нахль» («Бджоли»), аят 49.

[9] Коран, сура 22 «аль-Хадж» («Паломництво»), аят 18.

[10] Пророк Дауд (мир йому), відомий також як Давид.

[11] Коран, сура 21 «аль-Анбія» («Пророки»), аят 79.

[12] Коран, сура 27 «Ан-Намль» («Мурахи»), аяти 18-19.

[13] Коран, сура 27 «Ан-Намль» («Мурахи»), аят 22.

[14] Коран, сура 23 «Аль-Мумінун» («Віруючі»), аяти 21-22.

[15] Коран, сура 16 «Ан-Нахль» («Бджоли»), аят 66.

[16] Коран, сура 40 «Ґафір» («Прощаючий»), аяти 79-81.

[17] Треба сказати такі слова: «Аллагумма інні ас-алюка мін фадліка/ О Аллаг, прошу Тебе, обдаруй мене своєю щедрістю (милістю)» (اللهم إني أسألك من فضلك)

[18]Треба сказати «А’узубі-Ллягі міна ш-шайтані р-раджім/ Звертаюсь до Аллага за захистом від проклятого шайтана» (أعوذ بالله من الشيطان الرجيم).

[19] Хадіс навели аль-Бухарі та Муслім.

[20] «Від них» — тобто від шайтанів, яких вони бачать, і від іншого зла, яке супроводжується гавканням собак та ревіння віслюків, тому так само, як і в попередньому хадісі, достатньо сказати «А’узубі-Ллягі міна ш-шайтані р-раджім/ Звертаюсь до Аллага за захистом від проклятого шайтана» (أعوذ بالله من الشيطان الرجيم).

[21] Хадіс навели Ахмад та Абу Дауд.

[22] Хадіс навів ат-Табарані.

[23]Хадіс навели Ібн Хузейма та Ібн Хіббан.

[24] «До сходу сонця» — тому що Кінець Світу настане в п’ятницю в проміжку між початком світанку і до сходу сонця.

[25] Хадіс навів Абу Дауд.

[26] Коран, сура 47 «Мухаммад», аят  12.

[27] Коран, сура 7 «аль-А`раф» («Перепони»), аят 179.

[28] Мова йде про царицю Савську Бількис, яка керувала Єменом в епоху пророка Сулеймана (Соломона) (мир йому).

[29] Коран, сура 27 «ан-Намль» («Мурахи»), аяти 24-26.

[30] Хадіс навів Муслім.

[31] Тобто з племені Курайш.

[32]Хадіс навели аль-Бухарі та Муслім.

[33] Хадіс навели аль-Бухарі та Муслім.

[34] Хадіс навели аль-Бухарі та Муслім.

[35] Хадіс навели ат-Табарані та інші мухаддіси.

[36] Абу-ль-Касім Махмуд ібн Умар ібн Мухаммад ібн Умар аль-Ховарезмі аз-Замахшарі (467-538 гг. за хіджрою, що відповідає 1074-1143 рр.). Імам ас-Сама’ані в його біографії сказав: «Видатний знавець літератури, автор багатьох праць, приїздив в Ірак та Хорасан, і в яке б місто він не заходив, завжди навколо нього збиралося багато людей, щоб навчатися у нього. Він був видатним вченим та знавцем родоводів». Аз-Замахшарі був відомим муфассіром (тлумачем Корану), мовознавцем та літератором, автором книг з арабської словесності, хадісів, тафсіру, фікху, аскетизму (зухд), географії та літератури. У питаннях фікху він представляв ханафітську школу, а у питаннях переконань (акиди), на жаль, був переконаним представником мутазілітського спрямування, які відійшли від істинних переконань шляху саляфів (праведних попередників, перших мусульман). Завжди прилюдно і не переховуючись відстоював погляди мутазілізму. Повідомляється, що приходячи до когось на прийом або відвідуючи знайомих і питаючи дозволу увійти, Аз-Замахшарі казав воротарю: «Скажи, що прийшов мутазіліт Абу-ль-Касім».

Leave a Reply