Close

Не зарегистрированы? Начало работы.

lock and key

Войти

Account Login

Забыли пароль?

Основи Ісламу та його джерела. Пророча Сунна

sunnah2_ukr

Друге джерело Ісламу – це Сунна.

Всевишній Господь послав Коран Своєму Пророку, а разом з Кораном Пророку була відкрита Сунна, сенс якої – пояснювати та коментувати Священне Писання. Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Мені був дарований Коран, а також інше, подібне йому»[1]. Сунна пояснює стисло викладені моменти в Корані, конкретизує узагальнене, виділяє окреме. Всевишній сказав про цю задачу.

«Ми зiслали тобi нагадування, щоб ти пояснив людям те, що зiслано їм — можливо, помiркують вони!» (Коран, сура 16 «Ан-Нахль», аят 44).

Сунна – це друге за значущістю джерело в Ісламі. Сунна – це все, що достовірно наводиться про Пророка (мир йому та благословення Аллага) з його слів, вчинків, схвалень та якостей.

Сунна так само, як Коран, є Одкровенням, яке прийшло від Господа. Річ у тім, що Пророк (мир йому та благословення Аллага) ніколи не говорив зі своєї примхи. Про це сказав Всевишній:

«Не заблукав ваш товариш i не збився зi шляху. Це не пристрасть говорить, адже це — одкровення, яке вiдкривається йому!» (Коран, сура 53 «Ан-наджм», аяти 2-4).

Все, що казав Пророк (мир йому та благословення Аллага) і доводив до людей, було за наказом Всевишнього. Аллаг сказав:

«Я лише йду за тим, що вiдкрито менi. I я лише несу вiд Нього до вас ясну пересторогу!» (Коран, сура 46 «Аль-ахкаф», аят 9).

Пречиста Сунна – це виконання Ісламу (його положень та віровчень, обрядів поклоніння та господарських взаємовідносин, звичаїв та багато іншого) на практиці. Пророк (мир йому та благословення Аллага) завжди і в усьому дотримувався вимог Корану та пояснював ці вимоги людям. Крім того, він спонукав людей чинити так, як робив сам. Наприклад, він казав: «Звершуйте молитву так само, як молюся я»[2]. Більше того, сам Всевишній Аллаг наказав людям брати приклад з Пророка (мир йому та благословення Аллага):

«Посланець Аллаха — прекрасний приклад для вас, для тих, хто сподiвається на Аллаха, Останнiй День i часто згадує Аллаха!» (Коран, сура 33 «Аль-Ахзаб», аят 21).

Слова Пророка (мир йому та благословення Аллага) та його вчинки спочатку запам’ятовувалися або записувалися сподвижниками, а потім передавалися наступному поколінню. Ті, в свою чергу, передавали хадіси своїм послідовникам, ті – наступним, записуючи їх вже у книжки та збірники. При цьому передавачі хадісів дуже суворо підходили до вимоги надійності оповідача та достовірності повідомлення. Вони перевіряли, чи дійсно кожен оповідач хадіса заслуговує довіри і чи чув він це повідомлення від представників попереднього покоління, так щоб весь ланцюг передавачів був нерозривний та доходив до самого Пророка (мир йому та благословення Аллага)[3], а самі передавачі були відданими та праведними людьми, чесними та надійними.

Як було сказано, Сунна показує, як на практиці дотримуватися Ісламу. Окрім цього Сунна дає пояснення до Корану, коментує його аяти та конкретизує узагальнені положення. Пророк Мухаммад (мир йому та благословення Аллага) пояснював послане йому Одкровення інколи словами, а інколи – своїми діями, хоча зазвичай він поєднував обидва способи. Крім того, в Сунні можуть міститися такі закони релігії, яких немає в Корані.

І Коран, і Сунна є основними джерелами Ісламу. Ми повинні дотримуватися їх, а також шукати в них відповіді на питання, які виникають в житті мусульманина. Крім того, треба вірити в те, що в них повідомляється, виконувати те, що наказано, уникати забороненого і звертатися до них у випадках розбіжностей. Всевишній сказав:

«Та ж нi! Клянуся Господом твоїм, не увiрують вони, поки не вiзьмуть тебе суддею в тому, що викликає суперечку мiж ними. Тодi в душах їхнiх не знайдеться опору тому, що ти присудив, i вони цiлком пiдкоряться йому» (Коран, сура 4 «Ан-Ніса», аят 65).

Також Всевишній в Корані сказав:

«Тож вiзьмiть те, що дав вам Посланець, та не чiпайте того, що вiн заборонив вам» (Коран, сура 59 «Аль-Хашр», аят 7).

За книгою Мухаммада Ас-Сухейма
«Іслам: його основи та принципи»

Переклад та редакція редколегії сайту

«Чому Іслам?» —  www.whyislam.ru

 Українська версія підготовлена редакцією сайту www.lifeislam.org

[1] Хадіс наводить Абу Дауд в своїй збірці «Ас-Сунан»: книга про сунну, глава про дотримання сунни, хадіс під номером 4604, а також імам Ахмад в «Муснаді»: 4/131.

[2] Аль-Бухарі, книга Азану, глава 18.

[3] В результаті подібних досліджень хадісів саме в Ісламі народилися та отримали розвиток такі науки, як «термінологія хадісів» та «наука відводу та прийняття передавачів». Їхня мета – зберегти хадіси від викривлень та втрати, відділити достовірне від недостовірного. Не буде помилкою сказати, що ці дві науки були відмінними особливостями ісламської релігії, які завжди підтверджували достовірність та науковість доводів, які наводилися на їхню користь.

Leave a Reply