Close

Не зарегистрированы? Начало работы.

lock and key

Войти

Account Login

Забыли пароль?

Життя Пророка Мухаммада. Початок пророцтва

Передумови пророцтва. Пророчі сни. Поклоніння в печері Хіра. Ханіфи — послідовники Ібрагіма. Зайд ібн Амр ібн Нуфейль. Перше одкровення. Зустріч з Джібрілєм. Підтримка Хадіджи. Варака ібн Науфаль. Як сходило одкровення. Два періоди затримки одкровень. Пророк та посланець. Перший мусульманин. Заклик Абу Бакра.

Хвала Аллагу, Господу світів. Мир та благословення Пророку Мухаммаду, а також його родині та всім його сподвижникам.

Незадовго до початку пророцтва Аллаг показав людям багато знамень скорого пришестя Посланця останніх часів, які повинні були стати предтечею майбутніх видатних подій, пов’язаних з місією Пророка Мухаммада (мир йому та благословення Аллага).

І однією з передумов пророцтва був той розлад у житті людей, серед яких практично вже зникли правильні уявлення про істинне достоїнство та правильний шлях, як про це говориться в одному з хадісів:

«Воістину, Аллаг подивився на мешканців Землі і зненавидів їх – як арабів, так і іноземців, окрім невеликої кількості серед власників Писання».

Таким був стан незадовго до початку пророцтва.

Посланці Аллага, які приходили до людей раніше, пророкували своїм послідовникам, що у майбутньому має прийти Пророк останніх часів. Найближчим до Пророка Мухаммада (мир йому та благословення Аллага) в низці посланців був пророк Іса (мир йому), який казав синам Ісраїля: «Я був посланий, щоб донести радісну звістку про Пророка, який прийде після мене, і якого будуть звати Ахмад»[1].

Власники Писання, іудеї та християни, жили в очікувані скорої появи Пророка останніх часів, про якого було ясно сказано в їхніх священних Книгах, в Торі та Євангелії.

На попередній зустрічі ми казали, як монах Бахіра пізнав нашого Пророка (мир йому та благословення Аллага) ще в зовсім юному віці, коли він вирушив у поїздку до Шаму зі своїм дядьком Абу Талібом. Тоді йому було лише дванадцять років, але монах Бахіра пізнав його по печатці пророцтва, яка була у нього на спині.

Настала епоха, яка потребувала приходу Пророка останніх часів. Наш Пророк Мухаммад ібн Абдулла (мир йому та благословення Аллага) був пошанований стати останнім серед пророків, і Аллаг заздалегідь готував його до цієї місії.

Ми вже знали про те, як були розсічені його груди, коли йому було чотири роки, тоді, коли він жив у кочівлях племені Саад. В той день ангели розітнули його груди, вийняли з них серце і очистили його від диявольської частки, яка має місце в серцях синів Адама. І Аллаг захищав його від всього непристойного та того, що не відповідає образу майбутнього Пророка.

В юному віці у нього не було потягу до розваг та забав, подібно до того, який буває у всіх дітей та підлітків. Пророк з дитинства мав прекрасні моральні якості. Задовго до початку пророцтва він отримав серед людей свого племені прізвисько ас-Садік аль-Амін, що значить Чесний та Надійний. Аллаг обрав його серед всіх своїх людей для того, щоб нести людству велику місію Ісламу.

Пророк (мир йому та благословення Аллага) казав: «Аллаг обрав плем’я Кінани з синів Ісмаїля та обрав лінію Курейша з Кінани, та обрав рід Хашима з Курейша, а з роду Хашима Він обрав мене».

Коли йому виповнилося сорок років, Аллаг наділив його пророцтвом та відправив його до людей. Кажуть, що це той вік, в якому Аллаг давав пророцтво всім своїм посланцям. Тому що це такий вік, коли людина здобуває розсудливість та мудрість, як говориться в Корані:

«Коли ж [людина] досягає зрілого віку та досягає сорока років, то говорить: «Господи! Зроби так, щоб я був вдячним за Твою милість, яку Ти дарував мені…» [2].

Аллаг направив його до людей в якості Пророка, коли йому виповнилося сорок років. Найпершим одкровенням для нашого Пророка (мир йому та благословення Аллага) стали віщі сни. Айша, дружина Пророка (мир йому та благословення Аллага) казала: «Не було в нього сну, який би не справджувався так само явно, як ранковий світанок». Якщо він бачив щось уві сні, то це неодмінно траплялося наяву.

Деякі вчені вважають, що період віщих снів тривав протягом шести місяців. Звідки вона взяли це? Давайте згадаємо, Пророк (мир йому та благословення Аллага) народився в якому місяці? Він народився в місяці Рабі-уль-авваль. А коли був вперше зісланий йому Коран? Це відбулося в місяці Рамадан, як про це говориться в Корані: «Місяць Рамадан – місяць, в який зіслано було Коран». І період між місяцем Рабі-уль-авваль та місяцем Рамадан складає півроку або шість місяців.

Також відомо, що наш Пророк (мир йому та благословення Аллага) казав: «Віщий сон – це одна сорок шоста частина пророцтва». Ми знаємо, що пророцтво Посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага) тривало двадцять три роки, з яких тринадцять минули в Мецці та десять – в Медині. Якщо ми захочемо вирахувати одну сорок шосту частину від двадцяти трьох років пророцтва, то отримаємо строк у півроку (або шість місяців).

Але якби там не було, відомо, що найпершим одкровенням згори для нашого Пророка (мир йому та благословення Аллага) стали віщі сни.

Потім, після цього, йому була навіяна любов до усамітнення, і він почав усамітнюватися для покірного та старанного поклоніння протягом багатьох ночей поспіль. В деяких хадісах повідомляється, що він поклонявся, проводячи в печері Хіра по одному місяцю. Це місце відоме й донині, люди кажуть, що ця печера знаходиться на горі Нур. Ця назва Нур, що в перекладі з арабської значить «світло», була дана пізніше. В епоху Пророка (мир йому та благословення Аллага) вона не була відома під такою назвою. Таку назву люди дали згодом через те, що на ній вперше було послане одкровення від Аллага, це трапилося в печері Хіра.

Там він проводив час у поклонінні та молитвах, але виникає запитання, як він поклонявся? Чи робив він поклоніння на основі закону минулих пророків чи робив це довільним чином? Існують лише припущення деяких вчених з цього приводу. І більш ймовірною видається думка, що він поклонявся, дотримуючись настанов, які залишилися від релігії пророка Ібрагіма (мир йому), як це робили ханіфи. Достеменно відомо, що ще в епоху неуцтва, тобто до початку місії Ісламу, були окремі люди, які не скоювали багатобожжя, не поклонялися нікому, окрім Аллага, не поклонялися ідолам. Вони трималися за рештки віровчення пророка Ібрагіма, їх називали ханіфами, що перекладається як «той, хто ухиляється». Так їх називали, бо вони ухилялися від багатобожжя та обрядів язичництва, поширених в ті часи у арабів.

До таких людей відносився Зайд ібн ‘Амр ібн Нуфейль (хай обдарує його Аллаг своєю милістю), він був батьком відомого сподвижника Саїда ібн Зайда, одного з тих десяти видатних сподвижників, які вже за життя отримали від Пророка (мир йому та благословення Аллага) радісну звістку про те, що їм приготоване місце в Раю.

Так ось батько Саїда Зайд був одним з ханіфів, які жили в епоху невігластва. Бувало, що він повертався обличчям до Кааби, сидячи на своєму верблюді, і казав: «О Аллаг, якби я знав напрямок, який Ти любиш більше за цей напрямок, то я поклонявся б Тобі, повертаючись в той бік, але я не знаю».

Він казав так, тому що народився в період фатри, період тривалої відсутності пророків. Він робив поклони, сидячи верхи на своєму верблюді, у напрямку Кааби. Наш Пророк (мир йому та благословення Аллага) зустрічався з Зайдом в часи невігластва, це було ще до пророчої місії, але Зайд ібн Амр пішов з цього світу до початку пророцтва. З цього ми бачимо, що в ті часи були люди, які продовжували поклонятися Аллагу на основі релігії Ібрагіма, і тому більш ймовірно, Пророк наш (мир йому та благословення Аллага) також поклонявся Аллагу згідно з тим, що залишилося від релігії Ібрагіма.

Чому для поклоніння він обрав саме печеру Хіра? Деякі кажуть тому, що перебуваючи в печері Хіра, можна було бачити Каабу, і тому Пророк (мир йому та благословення Аллага) обрав це місце. Також кажуть, що цю печеру обрав ще його дід Абдуль-мутталіб, й інколи він проводив в ній час, щоб залишитися наодинці з самим собою, і ця думка є більш правильною.

Там майбутній Пророк (мир йому та благословення Аллага) проводив багато ночей поспіль, потім спускався з гори, поповнював свої запаси і знову повертався в печеру для поклоніння, тому що йому була навіяна любов до усамітнення.

І якось в понеділок… Як нам відомо з достовірної збірки хадісів імама Мусліма, саме в цей день тижня Аллаг направив його з пророчою місією та послав йому перше Одкровення. Також відомо, що це був місяць Рамадан. До нього спустився ангел Джібріль (мир йому), він увійшов в печеру в образі людини, підійшов до нього й міцно стиснув його, так, що Пророку (мир йому та благословення Аллага) стало важко зносити це.

Чому ангел при першій зустрічі стиснув його? В чому мудрість цього стискання? Це було зроблене для того, щоб він чітко усвідомив, що все, що з ним відбувається, це реальність, що це не сон, і для того, щоб він зрозумів, що в майбутньому на нього чекає нелегка справа, як сказано в Корані: «Ми неодмінно дамо тобі вагоме слово» [3].

Отже, ангел Джібріль міцно стиснув його і сказав: «Читай», — але Пророк відповів: «Я не вмію читати». Він був неписьменним, і з мудрості Аллага не вмів ні читати, ні писати, і про це сказано в Корані: «Раніше ти не читав жодного писання й не переписував його своєю правицею. Інакше прихильників брехні охопив би сумнів!»[4].

Якби він вмів читати, то його вороги сказали б, що він сам вигадав його або перейняв від власників Писання, тобто від інших людей. І вони справді пред’явили йому подібні звинувачення. Аллаг сказав: «Ми знаємо, що вони говорять: «Його вчить людина!» Але мова того, на кого вони вказують — чужа, а це — мова арабська, ясна!»[5].

Відповідаючи на вимогу ангела читати, Мухаммад (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Я не вмію читати». Тоді Джібріль стиснув його вдруге і сказав: «Читай», — і він відповів: «Я не вмію читати». Джібріль стиснув його втретє так, що Мухаммаду (мир йому та благословення Аллага) стало важко зносити це стискання, і сказав йому: «Читай», — і знову він відповів: «Я не вмію читати». І сказав Джібріль: «Читай! Ім’ям Господа твого, Який створив, створив людину зі згустку крові! Читай! І Господь твій — Найщедріший, Який навчив письма пером. Навчив людину того, чого вона не знала» [6].

Пророк (мир йому та благословення Аллага) був неписьменний і був направлений до неписьменного народу, як про це сказано в Корані: «Він — Той, Хто відіслав до неписьменних посланця з-посеред них самих»[7].

Але факт, що перша сура, яка йому була послана, починалася зі слів «Читай!», і це стало вказівкою на те, що Пророк (мир йому та благословення Аллага) прийшов, щоб люди скинули з себе кайдани неуцтва й неосвіченості та здобули Віру, Єдинобожжя та знання.

Пророк (мир йому та благословення Аллага) сильно злякався. Це було першим зісланням Корану в серце нашого Пророка. Він спустився з гори, охоплений страхом, не усвідомлюючи повною мірою, що з ним сталося. Він увійшов до своєї дружини Хадіджи бінт Хувайлід (хай буде задоволений нею Аллаг), це була добра, чесна жінка, яка знала, що значить істинне благородство. На той час їй вже було п’ятдесят п’ять років. Увійшовши в дім, він почав повторювати: «Накрийте мене, накрийте мене, закутайте мене, закутайте мене», тіло його тремтіло від холоду, який охопив кожну його частину. Він просив домочадців укрити його, тоді Хадіджа закутала його і почала заспокоювати, поки він не відчув спокій, і тоді він почав розповідати про те, що трапилося в печері Хіра. І на завершення сказав: «Я справді злякався за себе».

Подивіться ж на цю проникливу жінку, яка мала витончений розум, адже вона була однією з тих жінок, які досягли досконалості у своїй Вірі. Вона сказала: «Ні! Клянуся Аллагом, ніколи Аллаг не зганьбить тебе! Ти підтримуєш родини, які цього потребують, ти допомагаєш бідним, шануєш гостя і приходиш на допомогу тим, чиї права знехтувані». Вона навела в приклад благородні якості Пророка (мир йому та благословення Аллага), які слугували доказом того, що Аллаг не зганьбить його, не такий Він, щоб насилати зло на людину, яка відрізняється такими достоїнствами та високими моральними принципами.

Потім вона повела Мухаммада (мир йому та благословення Аллага) до свого двоюрідного брата Вараки ібн Науфаля, ця людина прийняла християнство ще в епоху неуцтва, тобто до початку пророчої місії, і він переписував книги на івриті. Пророк (мир йому та благословення Аллага) розповів про те, що сталося, і Варака ібн Науфаль, який читав книги власників Писання і знав їхній зміст, сказав: «Це таємний вісник (намус), якого Аллаг посилав до Муси». Тобто, це той самий ангел, який приніс одкровення пророку Мусі (мир йому).

Варака дав зрозуміти Мухаммаду (мир йому та благословення Аллага), що він і є той самий Пророк останнього часу, і сказав: «О, якби я був молодий, якби я дожив до того часу, коли твій народ вижене тебе, то надав би тобі свою цілковиту підтримку». Пророк (мир йому та благословення Аллага) спитав: «Невже станеться так, що вони, виженуть мене?!» Варака відповів: «Так і є. Хто б не приходив до людей з чимось подібним тому, що приніс їм ти, то вони неодмінно ворогували з ним».

Відомо, що пророкам та їхнім послідовникам завжди погрожували, вони зазнавали переслідувань з боку людей свого племені, що призводило до вигнання їх з рідної землі. В Корані мовиться, що люди з племені Люта сказали: «Виженіть їх із селища вашого. Вони – люди, які вважають себе пречистими!»[8].

Народ пророка Шуейба казав йому: «Ми неодмінно виженемо тебе з нашого селища, Шуейбе, і тих, які увірували разом із тобою. Або ж ти повернешся до релігії нашої!»[9].

І так було з більшістю пророків, як сказано в Корані: «Ми неодмінно виженемо вас зі своєї землі, якщо ви не повернетеся до нашої релігії»[10].

Так він повідомив йому, що така доля та такий шлях божих посланців.

Після цього минуло зовсім небагато часу, як Варака ібн Науфаль помер. Це сталося після того, як Мухаммад (мир йому та благословення Аллага) був наділений пророцтвом, але до того, як йому було наказано доводити до людей заклик Ісламу.

Виникає запитання, куди потрапить ця людина – до Раю чи в Пекло? Наш Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Я бачив його в білих одежах, а якщо б він був у Пеклі, то я не побачив би його одягненим в білу одежу». Так Пророк (мир йому та благословення Аллага) казав спочатку, а згодом він казав: «Я бачив Вараку, і у нього був райський сад або навіть два райські сади». З цього ми розуміємо, що Варака ібн Науфаль увірував, що і так абсолютно зрозуміло з його слів, він лише чекав, коли Пророк (мир йому та благословення Аллага) почне закликати людей до релігії Аллага, щоб він міг прийняти її та підтримати.

Потім посилання одкровень перервалося на деякий час. Щодо тривалості цього періоду, в якому Пророк (мир йому та благословення Аллага) не отримував нових одкровень, то серед вчених, знавців життєпису, з цього приводу є деякі розбіжності. Деякі кажуть, що цей період тривав три роки, інші говорять, що два з половиною, але подібні думки здаються абсолютно неймовірними. Адже три роки – це такий строк, який охоплює собою весь так званий «період таємної проповіді». Більшість істориків вказують, що перші три роки Пророк (мир йому та благословення Аллага) вів таємну проповідь серед найближчих людей.

Існують думки, що період відсутності одкровень тривав сорок днів чи п’ятнадцять днів. Деякі навіть говорять, що це було всього три дні, що уявляється занадто коротким строком, адже мудрість призупинення посилання одкровень, як кажуть вчені, полягала в тому, щоб страх полишив серце Пророка (мир йому та благословення Аллага) і його сповнило бажання знову отримувати звістки з небес. З цього можна зробити висновок, що одкровення переривалося ненадовго, очевидно, що це тривало не більше сорока днів.

Потім, коли Пророк (мир йому та благословення Аллага) ходив в околицях Мекки, в місці, яке називається Аджьяд, він почув голос з небес. Він підняв голову та побачив ангела, який являвся до нього в печері Хіра, він сидів на троні між небом та землею. І знову Пророка (мир йому та благословення Аллага) охопив страх, і він впав на землю, втративши свідомість.

На відміну від першого разу, цього розу він побачив Джібріля в його істинному ангельському образі, той розкрив всі шістсот своїх крил. Треба сказати, що Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) бачив Джібріля в його істинному образі лише двічі за все своє життя. Це був перший раз,  а вдруге він побачить його в такому вигляді, коли буде піднесений на найвище небо, біля окраїнного лотосу, великого небесного дерева, як про це сказано в Корані: «Він бачив ще і його друге сходження – біля окраїнного лотосу, навколо якого знаходиться сад притулку»[11].

Як же приходили небесні одкровення до нашого Пророка (мир йому та благословення Аллага)?

Інколи ангел Джібріль приходив до нього в своєму істинному ангельському образі, і як ми вже сказали, це було всього двічі. Інколи Джібріль приходив до нього в образі звичайної людини, і так відбувалося частіше за все. Бувало й таке, що сподвижники бачили ангела на власні очі, як говориться в хадісі, який передав Умар ібн аль-Хаттаб: «Якось ми сиділи разом з Пророком (мир йому та благословення Аллага), як раптом увійшла людина в білосніжному одязі, з синьо-чорною бородою, на ній не було видно слідів дороги, і ніхто з нас не знав її», — потім в кінці хадіса повідомляється, що після того, як ця людина пішла, Пророк (мир йому та благословення Аллага) пояснив своїм сподвижникам, що це був сам ангел Джібріль (мир йому).

Частіше за все Джібріль приймав образ людини на ім’я Діх’я аль-Кяльбі, він був одним зі сподвижників Пророка (мир йому та благословення Аллага) і був дуже гарним та статечним чоловіком. Згодом його було пошановано стати одним з послів Пророка (мир йому та благословення Аллага) до царів та правителів, які жили в ту епоху. Діх’я аль-Кяльбі, зокрема, був направлений до Іраклія, імператора Візантії, із закликом прийняти Іслам, про що ми поговоримо згодом, якщо побажає Аллаг.

Отже, інколи він приходив в образі людини, а інколи ангел просто вкладав одкровення в серце Пророка (мир йому та благословення Аллага), як він сказав про це в одному з хадісів: «Святий Дух (тобто ангел Джібріль) вклав мені в серце, що жодна душа не помре, поки повністю не отримає приписаний їй наділ та строк, тож бійтеся Аллага, і заробляйте гідним чином». Тобто заробляйте собі на життя лише дозволеними способами.

Інколи ж одкровення приходило до Пророка (мир йому та благословення Аллага) подібно до дзвону дзвона, і це було для нього важче за все, і якщо в цей момент він їхав на верблюді, то цей верблюд сідав на землю під вагою. І навіть в найхолодніший день Пророк вкривався потом від ваги божественного одкровення.

Іншим способом отримання одкровення були пророчі сновидіння, а сни Пророка (мир йому та благословення Аллага) – це істина, як, наприклад, наводиться в хадісі про суперечку величних зборів ангелів.

Інколи Аллаг особисто навіює своє одкровення Пророку (мир йому та благословення Аллага). В Корані сказано: «Це не пристрасть говорить, адже це — одкровення, яке відкривається йому!» [12].

Іншим способом передачі одкровення Пророку (мир йому та благословення Аллага) було безпосереднє спілкування з Всевишнім Аллагом. Аллаг розмовляв з ним особисто та без посередників, це було під час вознесіння нашого Пророка на найвище небо до Аллага, Господа світів, і тоді мусульманам була покладена за обов’язок п’ятикратна молитва, намаз.

Як ми вже сказали, після першої зустрічі з ангелом в печері, настала перерва, і вдруге Пророк (мир йому та благословення Аллага) побачив ангела, який сидів на троні між небом та землею, тоді його охопив страх, і він впав на землю, втративши свідомість. Потім він повернувся додому, і так само як після першої зустрічі, знемагаючи від холоду, сказав своїм домочадцям: «Накрийте мене, закутайте мене».

До речі, деякі вважають, що сура, яка називається ад-Духа (Ранок), була послана після даної перерви в посиланні одкровень, але це не так. В житті Пророка (мир йому та благословення Аллага) був ще один період, коли одкровення тимчасово припинилися, але той період ще не настав. Під час другої перерви в одкровенні одна жінка-багатобожниця підійшла до Пророка (мир йому та благословення Аллага) і знущаючись сказала: «Я бачу, твій шайтан полишив тебе». Вона мала на увазі Джібріля, і тоді Аллаг послав наступні аяти: «Клянуся ранком, клянуся ніччю, коли густішає вона, що не залишив тебе Господь твій і не зненавидів тебе»[13].

Але це було під час другого періоду, коли одкровення тимчасово припинилися, а не цього разу.

Отже, Пророк (мир йому та благословення Аллага) повернувся додому зі словами: «Накрийте мене, закутайте мене». І йому знову зійшло одкровення: «О закутаний! Вставай та застерігай! Звеличуй Господа свого, очисти свій одяг, уникай мерзоти  та не виявляй милості, маючи сподівання отримати ще більше! Заради Господа свого будь терплячим!» [14].

Таким чином, він отримав дар пророцтва, коли йому були послані слова: «Читай…», і потім ще більш важливу ступінь послання, після того, як були послані слова: «О закутаний! Вставай та застерігай!»

Після цього божественні одкровення сходили одне за другим, і Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) почав свій заклик.

Хто ж став першою людиною, яка увірувала в Пророка (мир йому та благословення Аллага)? Це була Хадіджа (хай буде задоволений нею Аллаг), вона була першою мусульманкою в світі. Подивіться, як була пошанована ця віруюча жінка.

Хто ж був наступним мусульманином після Хадіджи? В цьому питанні є розбіжності. Чи був це Абу Бакр ас-Сіддік (хай буде задоволений ним Аллаг) найближчий сподвижник нашого Пророка? Або це був Алі ібн Абу Таліб, цей підліток, який доводився двоюрідним братом нашому Пророку (мир йому та благословення Аллага) по лінії батька? А може першим мусульманином після Хадіджи був Зайд ібн Харіса, якого раніше називали Зайдом, сином Мухаммада? В свій час він був рабом Хадіджи, якого вона, ще до Ісламу, подарувала своєму чоловікові, нашому Пророку Мухаммаду (мир йому та благословення Аллага) . Це той юнак, який відмовився полишити свого господаря та повернутися до своєї рідні, коли йому була надана така можливість, адже в рабстві він опинився з малого віку, коли на їхнє плем’я напали, і його забрали в рабство, потім продали на мекканському ринку, а в основі він був вільною людиною. Деякі кажуть, що першим мусульманином був ефіопський раб на ім’я Біляль ібн Рабах.

Хто ж з них був першим? Щодо цього існують певні розбіжності. Але імам Абу Ханіфа висловив думку, яку схвалили та оцінили інші вчені-історики, спеціалісти з життєпису Пророка Мухаммада (мир йому та благословення Аллага). Абу Ханіфа сказав: «Першою жінкою, яка увірувала була Хадіджа бінт Хувайлід, першим вільним та дорослим чоловіком, який увірував, був Абу Бакр ас-Сіддік, першим підлітком був Алі ібн Абу Таліб, першим вільновідпущеним, який увірував, був Зайд ібн Харіса, а першим серед рабів був Біляль ібн Рабах». Така постановка запитання позбавляє нас необхідності обговорювати дану тему, і як ми вже сказали, вчені із задоволенням прийняли таку думку.

Щойно Абу Бакр прийняв Іслам, то одразу почав виявляти запал на шляху заклику до релігії Аллага (Великий Він та Славетний). Завдяки проповіді Абу Бакра, Іслам прийняли такі видатні сподвижники, як Усман ібн ‘Аффан, Тальха ібн ‘Убайдуллаг, аз-Зубейр ібн аль-‘Аввам, Саїд ібн Абу Ваккас та ‘Абдуррахман ібн ‘Ауф. В деяких джерелах вказується, що всі вони прийняли Іслам в один день. І варто відмітити, що вік Зубейра на той момент був всього вісім років.

Ці п’ятеро людей – прославлені сподвижники та кращі люди цієї Умми. Їхні величні імена золотими літерами записані в історію Ісламу. Ще за життя Пророк (мир йому та благословення Аллага) повідомив їм, що вони увійдуть до Раю. І всі вони на вагах добрих справ Абу Бакра, тому що саме він закликав їх до Ісламу. А оскільки на вагах Абу Бакра будуть такі видатні люди, то ми легко можемо зрозуміти слова Пророка Мухаммада (мир йому та благословення Аллага), який сказав: «Якби Віра (Іман) всієї моєї громади, всієї моєї Умми, була б покладена на одну шальку терезів, а Іман Абу Бакра на другу шальку, то перевісила б шалька Абу Бакра».

Це був період таємного заклику, коли віруючі приховували свою Віру, так було на початковому етапі Ісламу.

Далі ми продовжимо цю розповідь з дозволу Аллага (Великий Він та Славетний).

Мир та благословення Пророку Мухаммаду, а також його родині та всім його сподвижникам.

 

Лектор: Шейх д. Мухаммад ібн Хаїль ібн Гайлян аль-Мадхаджи

Переклав та озвучив: Маліков Р.Х.

Коректор тексту: Тамкін Р.Г.

Для сайту «Чому Іслам» – www.whyislam.to

Українська версія підготовлена редакцією сайту www.lifeislam.org

 

[1] Коран, сура 61 «ас-Сафф» («Лави»), аят 6.

[2] Коран, сура 46 «аль-Ахкаф», аят 15.

[3] Коран, сура 73 «аль-Муззамміль» («Загорнутий»), аят 5.

[4] Коран, сура 29 «аль-’Анкябут» («Павук»), аят 48.

[5] Коран, сура 16 «ан-Нахль» («Бджоли»), аят 103.

[6] Коран, сура 96 «аль-’Аляк» («Згусток»), аят 1-5.

[7] Коран, сура 62 «аль-Джуму’а» («Соборна»), аят 2.

[8] Коран, сура 7 «аль-А`раф» («Загорожі»), аят 82.

[9] Коран, сура 7 «аль-А`раф» («Загорожі»), аят 88.

[10] Коран, сура 14 «Ібрагім», аят 13.

[11] Коран, сура 53 «ан-Наджм» («Зірка»), аят 13-15.

[12] Коран, сура 53 «ан-Наджм» («Зірка»), аят 3-4.

[13] Коран, сура 93 «ад-Духа» («Ранок»), аят 1-3.

[14] Коран, сура 74 «аль-Муддассір» («Закутаний»), аят 1-7.

Leave a Reply