Close

Не зарегистрированы? Начало работы.

lock and key

Войти

Account Login

Забыли пароль?

Етикет прийому їжі в Ісламі

Багато повсякденних вчинків мають свої правила. Наша релігія вчить, як треба починати свій день, як поводитися з оточуючими, як відвідувати мечеть тощо. В цій статті ми розповімо про етикет прийому їжі, знати про який потрібно кожному мусульманину. Деякі з цих правил треба виконувати до трапези, деякі – під час неї, а треті – після завершення.

Правила, яких слід дотримуватися до прийому їжі

1) Перед їжею треба вимити руки, якщо вони забруднені, як про це говориться в хадісі [1].

2) Їжу слід поставити на скатертину, розстелену на підлозі. Це ближче до того, як робив Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага), ніж використання стола. Також прийом їжі на підлозі більше відповідає принципам скромності та покірності.

3) Сідати біля скатертини рекомендується наступним чином: покласти ліву ногу під себе, а праву ногу поставити на підлогу на стопу (тобто так, щоб коліно правої ноги опинилося біля грудей).

4) Перед їжею людина повинна усвідомлювати, що вона приймає їжу, щоб підкріпити свій організм заради поклоніння Всевишньому Аллагу, щоб ця їжа допомагала їй виконувати свої релігійні обов’язки. Людина не повинна думати лише про насолоду та насичення. Ознакою такого правильного наміру при прийнятті їжі є те, що людина їсть тільки необхідну міру, але не наїдається до наситу. Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав:

«Син Адама не наповнював посудини гіршої за живіт. Будь-кому достатньо невеликої кількості їжі, яка випрямить його спину. Якщо ж це все-таки необхідно, то в такому випадку нехай буде третина шлунку для їжі, третина для питва і третина для дихання»[2].

Такий намір вимагає від людини не простягати свою руку до їжі, якщо вона не голодна, а також завершувати прийом їжі до того, як вона повністю наїсться. Той, хто буде робити подібним чином, навряд чи буде потребувати допомоги лікарів.

5) Мусульманин повинен бути задоволений тією їжею, яку має, і не варто нехтувати нічим, навіть малим.

6) Треба намагатися організувати прийом їжі так, щоб за столом збиралося якомога більше людей, навіть якщо мова йде про дітей та членів родини (тобто щоб прийом їжі відбувався спільно, а не так, коли кожен член родини їсть окремо від інших).

Правила, яких слід дотримуватися під час прийому їжі

1) Коли людина починає прийом їжі, вона повинна згадати ім’я Аллага і сказати: «Бі-смі-Лляг» (З іменем Аллага).

2) При завершенні слід звеличити Аллага словами «аль-хамду лі-Лляг» (хвала Аллагу).

3) Їсти слід лише правою рукою.

4) Класти їжу до рота треба невеликими шматочками та ретельно її пережовувати.

5) Людина не повинна простягати руку до їжі доти, доки не ковтнула те, що в неї в роті.

6) Не можна ганити їжу (тобто згадувати про негативні якості їжі без особливої необхідності).

7) Слід брати ту їжу, яка знаходиться ближче до людини, окрім тих випадків, коли їжа різноманітна, як, наприклад, фрукти.

8) Шматочки їжі треба брати та підносити до рота трьома пальцями.

9) У випадку, якщо щось з їжі впало не підлогу, то її необхідно підняти.

10) Не можна дути на гарячу їжу [3].

11) Не слід класти кісточки від фініків на одну тарілку з фініками [4], а також тримати їх разом в руці. Виймаючи кісточки з роту, слід вийняти їх на зовнішню сторону кисті, а потім викинути. Так слід робити з будь-якою їжею, яка має м’якоть та кісточки.

12) Не слід пити воду під час їжі, і це краще з медичної точки зору.

13) Коли п’єш, посудину слід тримати правою рукою.

14) Перед початком пиття треба подивитися в посудину.

15) Пити слід всмоктуючи воду, а не заливаючи в себе або захлинаючись. Повідомляється зі слів Алі ібн Абу Таліба, що Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) казав: «Пийте вводу всмоктуючи, і не заливайте її в себе, тому що хвороба печінки трапляється через пиття захлинаючись[5]».

Правила, яких слід дотримуватися після прийому їжі

1) Прийом їжі слід припинити до настання повного наситу.

2) Облизати пальці [6].

3) Завершивши трапезу, слід очистити тарілку [7].

4) Потім звеличити Аллага та сказати слова подяки.

Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Воістину, Аллаг задоволений своїм рабом, який їсть їжу та звеличує Його за це, п’є напій та звеличує Його за це»[8].

5) Після їжі слід помити руки та очистити їх від решток м’яса та жиру.

Деякі правила етикету, які слід враховувати під час колективної трапези

Людині не слід починати їсти першою, якщо на зборах присутній хтось більш гідний, наприклад, якась поважна людина або старша за віком.

За їжею не треба мовчати, треба вести благі розмови, наприклад, говорити про справи та вчинки праведних людей тощо.

Під час спільної трапези кожен повинен надавати перевагу своїм товаришам, але і в цьому не повинно бути примхливості, не треба змушувати людей казати тобі: «Їж, їж»[9]. Людина має бути відкритою, і щедрість її повинна бути справжньою, непідробною, і навіть надаючи перевагу своїм товаришам, вона не повинна робити так, щоб її утримання від якоїсь їжі заради друзів було помітне іншими.

Не слід дивитися на своїх товаришів під час того, як вони їдять, щоб вони не відчували сором’язливість та незручність.

Людина не повинна робити за їжею те, що їй не хотілося б бачити від інших. Наприклад, не можна шарити рукою по всьому блюду, з якого люди їдять разом. Не можна схиляти свою голову над спільним блюдом під час їжі. Якщо з якоїсь причини треба дістати щось з роту та викинути, то треба обов’язково відвернутися від спільного блюда. Не слід мокати жирний шматок в оцет, яким користуються інші, а також не треба поливати оцтом жирну їжу, яку їдять всі, тому що іншим це може не сподобатися [10]. Також слід додати, що в загальний посуд з бульйоном чи супом не можна мокати шматок початої їжі.

Деякі правила етикету при подачі частування гостям

Пригощати людей їжею – це заохочується. Повідомляється, що Алі ібн Абу Таліб (хай буде задоволений ним Аллаг) казав: «Позвати своїх братів та зробити їм невелике частування мені подобається більше, ніж відпустити раба на волю».

Бувало Хайсама [11] (хай обдарує його Аллаг своєю милістю) готував хабіс [12] та смачні страви, потім запрошував Ібрагіма [13] та аль-А’маша [14] та казав їм: «Пригощайтесь, я приготував це для вас».

Подавати треба те, що є в наявності без неприродності та надмірності. Надмірністю є вже те, що людина виставляє на стіл все, що є у неї, достачаючи всі запаси. Гостинність повинна бути природною та невимушеною.

Не треба питати у відвідувача дозволу подати частування, це слід робити без питань.

Гість, прийшовши до когось додому, не повинен просити приготувати якусь певну страву, а якщо йому пропонують обрати, то слід обрати страву, яку легше приготувати. Виключення може бути лише в тому випадку, якщо господар буде справді радий вашій пропозиції і це не завдасть йому клопоту. Повідомляється, що аш-Шафії (хай обдарує Аллаг його своєю милістю) прийшов в гості до аз-За’фарані. Аз-За’фарані щодня записував на папірці назву страви, яку він хотів, а потім віддавав служниці. Імам аш-Шафії взяв цей папірець і написав на ньому іншу страву. Коли Аз-За’рафані дізнався про це, то дуже сильно зрадів[15].

Відвідування людей під час прийому їжі

Якщо людина знає, що якісь люди їдять, то в жодному разі не личить заходити до них.

Якщо ж людина зайшла до них випадково, і вони покликали її приєднатися, в такому випадку слід дивитися на ситуацію. Якщо людина бачить, що люди запрошують її через те, що їм не зручно перед нею, то в такому разі не треба приєднуватися та їсти з ними. Якщо ж людина впевнена, що ці люди справді хочуть, щоб вона поїла з ними, і хочуть її товариства, тоді їй дозволяється поїсти в їхній компанії.

Етикет прийому гостей

Слід намагатися запрошувати в гості бідних та нужденних людей, а не багатих та знатних. Також не можна нехтувати своїми родичами, адже якщо людина не буде кликати їх і збиратися з ними, це призведе до відчуження між близькими і навіть до розриву родинних зв’язків. Також слід подбати про порядок запрошення друзів та знайомих.

Запрошуючи людей, людина не повинна ставити за мету показати свою щедрість та перевагу над ними. Основним бажанням господаря повинен бути намір дотримуватися Сунни, годувати людей, зближувати серця братів та вносити радість в життя віруючих.

Не варто запрошувати в гості людину, якій буде важко відповісти на запрошення. Також не слід запрошувати тих, хто з якоїсь причини буде відчувати негативні почуття в присутності інших запрошених або когось з них.

Якщо мусульманина запросили в гості, то йому слід пам’ятати про дотримання наступних правил.

Так, якщо когось запрошують на весілля, то обов’язково (ваджиб) прийти в перший день весілля. Відповідати не запрошення в наступні дні святкування не є обов’язковим, але це і не заборонено. Не можна відповідати на запрошення лише багатих людей, відмовляючись від запрошення бідних.

Не слід відмовлятися від запрошення через піст (тобто добровільну уразу). Той, хто постує, повинен прийти до того, хто покликав, і якщо він побачить, що брат-мусульманин буде радий тому, що він перерве піст і буде їсти, то краще буде перервати піст.

Якщо той, кого запросили, знає, що на столі буде заборонена їжа або в тому оточенні, куди його запросили, відбуваються осудні речі, як, наприклад, там будуть меблі, зроблені із заборонених матеріалів (шкур хижих тварин тощо), заборонений посуд (золото, срібло), музичні інструменти, ікони тощо, то в такому випадку запрошення слід відхилити.

Також слід відмовитися від запрошення несправедливих гнобителів, розпусників, грішників, єретиків[16], а також тих, хто, скликаючи гостей, бажає похвалитися перед рештою, хизується своїм становищем і показує свою перевагу над іншими.

Якщо людина йде в гості, відповівши на запрошення, то основним її наміром має бути слідування Сунні та виказування поваги своєму віруючому братові, а не сама їжа. Також треба мати на увазі, що, відповідаючи на запрошення, людина знімає з себе обвинувачення, адже якщо людина без причини відмовляється прийти в гості, то люди можуть розцінити це як бундючність.

Етикет подачі їжі до столу

1) Їжу слід подавати якомога швидше, тому що це є проявом поваги та пошани до гостя.

2) Легку їжу, таку як фрукти, слід подавати спочатку, це корисніше в тому числі й з медичної точки зору. Кажучи про райську їжу, Всевишній Аллаг згадав це в такій самій послідовності:

«…Там плоди, які вони вибирають, пташине м’ясо, якого вони побажають» (Коран, 56:20-21).

Після фруктів краще за все подати м’ясну страву, і, бажано, щоб вона була смажена[17]. Кращою їжею після м’яса є сарід [18]. Потім слід подати солодощі. На завершення слід запропонувати гостям прохолодну воду.

3) Господарю слід за можливості урізноманітнити стіл та запропонувати гостям одразу всі страви, приготовані для них.

4) Господар не повинен поспішати прибирати зі столу, треба дати гостям можливість наїстися досита, і прибирати лише після того, як гості повністю наїдяться.

5) Господар повинен надати людям їжу в достатній кількості, тому що недотримання цього правила буде порушенням етикету гостинності і принесе шкоду його репутації.

6) Якщо господар хоче залишити частину приготованої їжі своїм домашнім, то слід це зробити до того, як він винесе її гостям.

Коли гість йде, господар має провести його до дверей свого дому, це є Сунною та ознакою поважного ставлення до гостя. Господар має дивитися на гостей з привітним виразом обличчя, вести з ними приємні розмови та казати їм гарні слова, коли вони сідають за стіл та встають.

Щодо гостя, то він зобов’язаний виходити із задоволенням в душі, навіть якщо його право гостя було виконано не повністю, це каже про культурність, вихованість та скромність людини. Гість не повинен залишати гурт, не спитавши дозволу господаря. Також гість повинен враховувати обставини та можливості приймаючої сторони, і не обтяжувати господарів, наприклад, затримуючись у них надовго.

Хвала Аллагу, Господу світів. Мир та благословення Посланцю Аллага, а також його родині та всім його сподвижникам.

З книги «Мінхадж аль-касидін» («Шлях прагнучих»)

Автор: Муваффаку-ддін Абу Мухаммад Абудулла
ібн Мухаммад ібн Кудама ібн Мікдам
(541-620 р.г. = 1147-1223 р)

Переклад з незначною адаптацією:

Абу Ясін Руслан Маліков
Для сайту «Чому Іслам?»
www.whyislam.to

Українська версія підготовлена редакцією сайту www.lifeislam.org

 

[1] «Благословення їжа, до та після, якої були помиті [руки]». «Сільсілят аль-ахадіс ад-да’ифа» (168). Даний хадіс відноситься до категорії слабких хадісів, тим не менше миття рук «до» та «після» прийому їжі є бажаною дією, виходячи із загальних принципів Ісламу, які спонукають до чистоти. Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Очищення – це половина іману»(Муслім). Тому мусульманину слід завжди прагнути дотримуватися чистоти в усіх сенсах цього слова.

[2] Хадіс навели Ахмад (17155), «Сахіх ат-Тірмізі» (1939, 2380), «Сахіх Ібн Маджа» (2704, 3349) та аль-Хакім від аль-Мікдама ібн Ма’да Якруба. Також див.: «Сахіх аль-Джамі’» (5674), «аль-Ірва» (1983) та «ас-Сахіх» (2265).

[3] Пророк (мир йому та благословення Аллага) забороняв взагалі дути у посуд, як ротом, так і носом.

[4] Так робив Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага), як про це повідомляється в хадісі, що переданий в збірці Мусліма (2042).

[5] Хадіс передав Абдур-Раззак.

[6] Прим. перекладача: Облизування пальців, так само, як і повне очищення тарілки, у деяких народів вважається порушенням етикету і навіть показником дурного тону. Мусульмани ж в цьому питанні виходять в першу чергу з образу дій Посланця Аллаг (мир йому та благословення Аллага). Сподвижник Анас ібн Малік сказав: «Якщо Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) їв, то [після цього] облизував пальці тричі, і він (мир йому та благословення Аллага) казав: «Якщо у когось з вас впаде шматочок їжі, нехай видалить з нього бруд та з’їсть, не залишаючи його шайтану». Також він наказував нам вичищати тарілки і казав: «Адже ви не знаєте, в якій частині вашої їжі знаходиться благодать».

Ми бачимо, що етикет західних країн виходить з їхнього зневажливого ставлення до дарів Аллага та зверхності щодо наділу, який даний нам з милості Аллага. Мусульманський етикет, навпаки, вчить нас покірності, скромності та визнанню всіх милостей нашого Господа, як великих, так і малих. Пророк Мухаммад (мир йому та благословення Аллага) виховував своїх сподвижників в дусі ощадливості і вчив уникати марнотратства навіть у малих речах. У світлі цього ми бачимо, що ісламський етикет прийому їжі набагато вищий, чистіший, логічніший та правильніший, ніж етикет західних країн.

Виникає питання, чи буде гріхом, якщо мусульманин полишить дану дію в колі людей, які бачать в облизуванні пальців порушення етикету та ознаку дурного тону? Якщо людина полишить дану дію не через те, що їй не подобається сунна Пророка (мир йому та благословення Аллага), але з метою не давати приводу для дискредитації Ісламу в очах людей, які ще не готові зрозуміти ісламські настанови, то в цьому випадку не буде гріха, якщо мусульманин не буде облизувати пальці після їжі. Як казав Алі ібн Абу Таліб (хай буде задоволений ним Аллаг): «Звертайтеся до людей з речами, які вони розуміють, невже ви хочете, щоб люди не вірили Аллагу та Його Посланцю?!» Облизування пальців є бажаною дією (мустахабб), а не обов’язковою (ваджіб), тому її полишення за певних обставин не є гріховним. Якщо ж мусульманин полишає дану дію тому, що не задоволений цією Сунною Пророка (мир йому та благословення Аллага) або вважає цю дію відсталістю та вчинком, неприйнятним для вихованої людини, то в такому випадку людина скоює гріх і віддаляється від пророчих постанов Шаріату. Як сказав сам Пророк Мухаммад (мир йому та благословення Аллага): «Хто не бажає моєї Сунни, той не має до мене стосунку».

[7] Тобто необхідно витерти рештки їжі на тарілці шматочком якоїсь їжі, наприклад, хлібом.

[8] Хадіс навели Муслім (2734), ат-Тірмізі (1483, 1816), також див.: «ас-Сільсілят ас-сахіха» (1651).

[9] Тобто вести себе нещиро, так, щоб люди звернули на нього увагу та почали просити його поїсти.

[10] Так треба робити не лише з оцтом, але й з усіма іншими приправами, такими як соус, майонез, кетчуп, сіль тощо. Якщо ці приправи знаходяться в спільній тарілці, то не можна вмочати туди свій шматок їжі, а слід взяти її ложкою та нанести на свою їжу, можна також відкласти приправу в свою тарілку або на свій край спільної страви й використовувати її індивідуально.

[11] Хайсама ібн Абдуррахман ібн Абу Сабра іль- Джа’фі аль-Куфі (помер у 80 р.г.) – вчений та визнаний передавач хадісів.

[12] Хабіс – солодощі, приготовані з фінікової маси та рослинного жиру.

[13] Ібрагім ібн Язід ібн Кайс ібн аль-Асвад ібн Амр ан-Нах’и Абу Імран аль-Куфі (146-147 р.г.), відомий вчений, факір, був прославлений дивовижною праведністю, набожністю та добродійністю.

[14] Сулєйман ібн Міхран аль-Асді аль-Кахілі Абу Мухаммад аль-Куфі аль-А’маш (61-147 р.г.), видатний ісламський вчений.

[15] Ця дія вказує на близькі та невимушені дружні стосунки між двома видатними вченими.

[16] Люди, які вносять нововведення в релігію та викривлюють її.

[17] Мабуть, кажучи про бажаність частування смаженим м’ясом, автор посилається на те, що пророк Ібрагім запропонував своїм гостям саме таке частування, як про це говориться в Корані: «Наші посланці прийшли до Ібрагіма з доброю звісткою. Вони сказали: «Мир!» Він відповів: «Мир!» — і одразу прийшов із вгодованим телям» (Коран, 11:69). І звісно, без сумніву, що м’ясо – це один з найкращих видів їжі, а м’ясо, приготоване шляхом смаження на відкритому вогні, робить його апетитнішим, ніж те, що приготоване шляхом варення або іншим способом.

[18] Сарід – це каша, приготована з розкришеного сухого хліба, вимоченого у бульйоні. Якщо у людини немає можливості нагодувати гостя смажним м’ясом, то можна запропонувати якусь страву, яка містить бульйон та мучні вироби у вигляді другого.

Leave a Reply