Close

Не зарегистрированы? Начало работы.

lock and key

Войти

Account Login

Забыли пароль?

Невіра

Словом «невіра» при перекладі українською мовою позначається такий шаріатський термін як «куфр». Ми вже казали про те, що «куфр» (невіра) є антиподом Іману (Віри). Пояснення цього слова важливе, тому що у деяких людей слово «невіра» асоціюється з атеїзмом. Коли кажуть, що якась людина невіруюча, то зазвичай мається на увазі атеїст. Але з точки зору Ісламу куфр (невіра) є поняттям більш широким, ніж просто невіра в існування Аллага. Більше того, будь-яка віра у щось окрім Ісламу, вважається за Шаріатом невірою (куфром), в тому розумінні, що людина, наприклад, яка вірує в ідолів та ікони, відповідно є невіруючою в Єдинобожжя та Іслам.

Те саме можна сказати і про Іман (Віру), обов’язком му’міна (віруючого) є бути невіруючим щодо будь-якої іншої релігії, окрім Ісламу. Як говориться в Корані:

فَمَنْ يَكْفُرْ بِالطَّاغُوتِ وَيُؤْمِن بِاللّهِ فَقَدِ اسْتَمْسَكَ بِالْعُرْوَةِ الْوُثْقَىَ

«Хто не вірує (яКФуР) у тагута, той вже вхопив надійну основу, яка не зламається!»(Коран 2:256).

Поняття «куфр» (невіра) не обмежується лише невірою. Якщо Віра (Іман) може виражатися в словах, справах та переконаннях, то і куфр (невіра) також може виражатися в словах, справах та переконаннях. Куфр (невіра) – це великий розділ в науці Ісламу, і він нерозривно пов’язаний з наукою про Іман (Віру). Важливо не обманюватися українськими словами «віра» та «невіра», коли мова йде про такі поняття як «Іман» та «куфр», тому що «віра» та «невіра», як правило, вказують, лише на внутрішні переконання, в той час як «Іман» та «куфр» проявляються в словах, у справах і у переконаннях. Може бути таке, що людина вийде з Іману й увійде в куфр, будучи переконаною в істинності Ісламу, але скоїть куфр своїми справами і стане невіруючою (кафіром). Також нерідко і слово «кафір» (невірний), яке походить від слова «куфр», перекладають як «безбожник», не дивлячись на те, що безбожжя та атеїзм – це лише один прояв куфру (невіри). Ми вже казали, що переробити всі терміни дуже важко і, мабуть, навіть неможливо, але ми лише намагаємося розкрити сенс цих слів в їхньому істинному світлі, щоб кожен читач україномовної літератури з Ісламу розумів, що мається на увазі під словами «невіра» та «невірний», а також під іншими словами, про які ми поговоримо в цій праці.

Мовне значення слова «Куфр»

Слово «куфр» походить від кореня «К+Ф+Р» (ك+ف+ر) і утворюється від дієслова «КаФаРа» (كَفَرَ), що значить: 1) покривати, накривати, закривати, приховувати; 2) бути невдячним; 3) не вірувати. Відповідно, основою слова «КуФР» (كُفْرٌ) є такі значення як: покриття, приховування.

 

Інші слова арабської мови, утворені від кореня «К+Ф+Р» (ك+ف+ر):

«КаФіР» ім. (كَافِرٌ) – 1) той, хто покриває, накриває; 2) землероб (тому що він засипає зерно землею); 3) густа темна ніч (тому що вона покриває землю своїм мороком); 4) невірний, невіруючий.

«КаФуР» ім. (كَفُورُ) – невдячний (тому що він закриває очі на зроблене йому добро).

«КуФРан» ім. (كُفْرَانُ) – невдячність.

«КаФфаРат» ім. (كَفَّارَةٌ) – спокута гріхів (тому що воно покриває гріхи).

«таКФіР» ім. (تَكْفِيرٌ) – 1) прощення гріхів Аллагом; 2) виконання дій, які спокутують гріхи; 3) звинувачування в невірі, піддавання анафемі.

«КаФРан» ім. (كَفْرَانُ) –  1) сумний (досл. закритий); 2) роздратований, незадоволений (накритий хвилею своїх емоцій).

Невірний названий кафіром, тому що він покриває істину брехнею, ховає свою вроджену Віру (Іман) від самого себе та від оточуючих, намагається подавити в собі природну для людини віру в Аллага та Єдинобожжя.

 

Чим відрізняється велика (акбар) та мала (асгар) невіра?

До того, як починати говорити про куфр в розуміння Шаріату, хотілося б приділити увагу такому питанню, що куфр (невіра) та ширк (багатобожжя), а також ніфак (лицемірство) – кожне з них ділиться на велике (акбар) та мале (асгар). Невіра буває великою (куфр акбар) та малою (куфр асгар), таку ж класифікацію мають багатобожжя та лицемірство. Різниця між цими двома поняттями полягає в чотирьох основних відмінностях:

  1. Велика (невіра, багатобожжя або лицемірство) суперечить Вірі (Іману) та Єдинобожжю (Таухіду) абсолютно і повністю, а мала суперечить їхній повноті та досконалості, але не знищує їх на пні.
  2. Велика (невіра, багатобожжя або лицемірство) повністю знищує всі благі справи та виводить людину з ісламської релігії, а мала не має таких наслідків, хоча й є великим гріхом.

Про велику (невіру, багатобожжя або лицемірство) Всевишній Аллаг сказав:

مَّثَلُ الَّذِينَ كَفَرُواْ بِرَبِّهِمْ أَعْمَالُهُمْ كَرَمَادٍ اشْتَدَّتْ بِهِ الرِّيحُ فِي يَوْمٍ عَاصِفٍ

«Вчинки тих, які не увірували (КаФаРу), подібні до попелу, розвіяного в буремний день вітром» (Коран 14:18).

وَلَوْ أَشْرَكُواْ لَحَبِطَ عَنْهُم مَّا كَانُواْ يَعْمَلُونَ

«А якщо вони додають Йому рівних (аШРаКу), то марним буде все те, що роблять вони!»(Коран 6:88).

يُخَادِعُونَ اللّهَ وَالَّذِينَ آمَنُوا وَمَا يَخْدَعُونَ إِلاَّ أَنفُسَهُم وَمَا يَشْعُرُونَ

فِي قُلُوبِهِم مَّرَضٌ فَزَادَهُمُ اللّهُ مَرَضاً وَلَهُم عَذَابٌ أَلِيمٌ بِمَا كَانُوا يَكْذِبُونَ

«Вони намагаються обманути Аллага й тих, які увірували, але ж насправді вони обманюють лише самих себе. Та не розуміють цього вони! Їхні серця хворі і посилить Аллаг цю хворобу! Чекає на них болісна кара — за те, що вони говорили неправду!» (Коран 2:9-10).

  1. Велику (невіру, багатобожжя або лицемірство) Аллаг не пробачає, поки людина не покається, а малу Він може пробачити, кому забажає, навіть без каяття.

إِنَّ اللَّهَ لَا يَغْفِرُأَنْ يُشْرَكَ بِهِ وَيَغْفِرُمَا دُونَ ذَلِكَ لِمَنْ يَشَاءُ

وَمَنْ يُشْرِكْ بِاللَّهِ فَقَدِ افْتَرَى إِثْمًا عَظِيمًا

«Аллаг не прощає, коли Йому приписують рівних, але прощає все інше, крім цього, тому, кому побажає! І хто приписує Аллагу рівних, той чинить великий гріх!» (Коран 4:48).

  1. Велика (невіра, багатобожжя або лицемірство) обов’язково заводить людину до Пекла навіки, а мала робить людину такою, що заслуговує на сурове покарання.

Всевишній Аллаг сказав:

إِنَّ الَّذِينَ كَفَرُوا مِنْ أَهْلِ الْكِتَابِ وَالْمُشْرِكِينَ فِي نَارِ جَهَنَّمَ خَالِدِينَ فِيهَا أُوْلَئِكَ هُمْ شَرُّ الْبَرِيَّةِ

«Воістину, ті з людей Писання й багатобожників, які не увірували, опиняться у вогні геєни, де будуть вічно. Вони — найгірші з творінь» (Коран 98:6).

إِنَّهُ مَن يُشْرِكْ بِاللّهِ فَقَدْ حَرَّمَ اللّهُ عَلَيهِ الْجَنَّةَ وَمَأْوَاهُ النَّارُ وَمَا لِلظَّالِمِينَ مِنْ أَنصَارٍ

«Воістину, ті, які додають Аллагу рівних — заборонив Аллаг їм сади раю, будуть у пеклі вони! І не буде у неправедних помічників!» (Коран 5:72).

إِنَّ الْمُنَافِقِينَ فِي الدَّرْكِ الأَسْفَلِ مِنَ النَّارِ وَلَن تَجِدَ لَهُمْ نَصِيراً

«Воістину, лицеміри опиняться на самому дні пекла. І ти не знайдеш для них помічника!» (Коран 4:145).

Куфр (невіра), ширк (багатобожжя), а також ніфак (лицемірство), про яке ми поговоримо нижче, є протилежністю наступним поняттям відповідно: Іман (Віра), Таухід (Єдинобожжя) та Іхляс (Щирість). І вони (ширк, куфр та ніфак), так само як і їхні антиподи, можуть зменшуватися та збільшуватися, в залежності від слів, справ та переконань людини.

Таке розділення вчені зробили, спираючись на тексти Корану та Сунни, а також запозичивши ці знання від сподвижників (хай буде задоволений ними Аллаг). Тому в тлумаченнях вчених до деяких хадісів, в яких якийсь певний гріх називається куфром, ви можете зустріти такі вирази: «куфр менше куфру»[1] (куфр дуна куфр). Наприклад, аль-Бухарі одну з глав своєї збірки «ас-Сахіх» назвав «Куфр менше куфру» (кафр дуна куфр). Ібн Хаджар сказав: «Автор (аль-Бухарі) хотів пояснити, що як справи покірності можуть називатися Іманом (Вірою), так само й гріхи можуть називатися куфром (невірою), але коли вони називаються куфром, то не мається на увазі той куфр, який виводить людину з релігії Іслам»[2].

Ми не будемо на довго зупинятися на цьому питанні та викладати його детально, але хотілося б, щоб мусульмани знали, що не все, що в хадісах названо куфром (невірою), ширком (багатобожжям) або ніфаком (лицемірством) виводить людину з Ісламу. Тому ніколи не слід поспішати називати якусь людину кафіром (невірним), мушріком (багатобожником) або мунафіком (лицеміром), спираючись на поверхневе розуміння того або іншого хадіса. Аяти Корану та хадіси взаємно тлумачать один одного, тому перш ніж виносити якісь рішення з якогось питання необхідне всебічне вивчення даного питання в світлі всіх текстів Корану та Сунни, які є на дану тему. Це особливо важливо, коли мова йде про те, щоб назвати (звинуватити, приговорити) когось кафіром, або мушріком, або мунафіком. Це дуже небезпечно, тому що, якщо цими словами буде названа людина, яка не заслужила на такі звинувачення, то ці слова обернуться проти того, хто їх сказав. А також ми повинні пам’ятати, що ми не судді, і якщо в хадісах якась дія названа куфром (невірою), ширком (багатобожжям) або ніфаком (лицемірством), то це в першу чергу адресовано нам самим, щоб ми уникали цих дій та берегли себе від того, що відправить нас до Пекла. Такі хадіси не повинні слугувати інструментом для винесення вироку іншим людям та висловлювання своїх міркувань щодо ступеня їхньої приналежності до Ісламу. Ми завжди повинні пам’ятати, що приймати рішення про невіру та віровідступництво від Ісламу мають право лише ті люди, які мають глибокі та всебічні знання Шаріату. Щодо нас, то ми повинні займатися собою та застерігати людей від небезпеки, а судити людей та виводити їх з Ісламу – не наша прерогатива. Наш першочерговий обов’язок – закликати людей до Ісламу, а не виводити їх з нього, а судити в першу чергу ми повинні самих себе, а не інших людей.

Куфр (невіра) – як термін Шаріату

Дуже добре пояснення як великої невіри (куфр акбар), так і малої невіри (куфр асгар) в Шаріаті було дано ібн аль-Кайїмом (хай обдарує його Аллаг своєю милістю) в його книзі «Мадаріджу ас-салікін» («Шляхи тих, хто йде»). Ібн аль-Кайїм поділив велику невіру (куфр акбар) на п’ять видів.

П’ять видів невіри:

1) Невіра, яка полягає у звинуваченні пророків у брехні (Куфру ат-такзиб/كُفْرُ التَكْذِيب)

Всевишній Аллаг сказав:

كَذَّبَتْ ثَمُودُ بِطَغْوَاهَا

«Відкинули самудити посланця через безчестя свої» (Коран 91:11).

وَمَنْ أَظْلَمُ مِمَّنِ افْتَرَى عَلَى اللَّهِ كَذِباً أَوْ كَذَّبَ بِالْحَقِّ لَمَّا جَاءهُ أَلَيْسَ فِي جَهَنَّمَ مَثْوًى لِّلْكَافِرِينَ

«Хто ж несправедливіший за того, хто зводить наклеп на Аллага або вважає істину за брехню, коли та прийшла до нього? Хіба не в геєні буде притулок для невіруючих?» (Коран 29:68).

Звинувачення пророків у брехні не завжди йде від істинних переконань та поглядів людини. Часто причиною такої невіри може бути впертість, при тому, що в душі людина може бути впевнена в істинності Ісламу. Про таких людей Аллаг сказав:

فَإِنَّهُمْ لاَ يُكَذِّبُونَكَ وَلَكِنَّ الظَّالِمِينَ بِآيَاتِ اللّهِ يَجْحَدُونَ

«Вони не вважають тебе за брехуна — нечестивці заперечують знамення Аллага!» (Коран 6:33).

Те саме Всевишній сказав і про фараона та його грішний народ:

فَلَمَّا جَاءتْهُمْ آيَاتُنَا مُبْصِرَةً قَالُوا هَذَا سِحْرٌ مُّبِينٌ

وَجَحَدُوا بِهَا وَاسْتَيْقَنَتْهَا أَنفُسُهُمْ ظُلْماً وَعُلُوّاً

«Коли їм явили Наші знамення, вони сказали: «Воістину, це – явне чаклунство!» Впевнені в їхній правдивості, вони все ж заперечили їх — несправедливо й зверхньо! Поглянь, яким був кінець нечестивих!» (Коран 27:13-14).

2) Невіра, яка походить від зарозуміння (Куфру аль-истикбар/ كُفْرُ الإِسْتِكْبَار).

Ця невіра (куфр) подібна невірі Ібліса, про якого Аллаг (Великий Він та Славетний) сказав:

وَإِذْ قُلْنَا لِلْمَلاَئِكَةِ اسْجُدُواْ لآدَمَ فَسَجَدُواْ إِلاَّ إِبْلِيسَ أَبَى وَاسْتَكْبَرَ وَكَانَ مِنَ الْكَافِرِينَ

«І коли Ми сказали ангелам: «Низько вклоніться Адаму!» — то вклонилися усі, крім Ібліса, який відмовився, вивищився та став невіруючим» (Коран 2:34).

Це подібно невірі тих, хто зрозумів, що посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) правдив у своєму закликові, але їхня зарозумілість та пихатість не дозволили їм увірувати в нього. В такій невірі (куфрі) знаходилися, та й досі знаходяться, більшість тих, хто активно ворогує з релігією пророків. Аллаг розповів нам про слова, які казав фараон та його люди щодо Муси та Харуна:

فَقَالُوا أَنُؤْمِنُ لِبَشَرَيْنِ مِثْلِنَا وَقَوْمُهُمَا لَنَا عَابِدُونَ

«Вони сказали: «Невже ми повіримо двом людям, схожим на нас, тоді як їхній народ служить нам?» (Коран 23:47)

Так само й інші загиблі народи казали своїм пророкам:

قَالُواْ إِنْ أَنتُمْ إِلاَّ بَشَرٌ مِّثْلُنَا

«Ті відповідали: «Та ви – люди, такі самі, як і ми» (Коран 14:10).

Так чинили й іудеї, про яких Аллаг сказав:

أَفَكُلَّمَا جَاءكُمْ رَسُولٌ بِمَا لاَ تَهْوَى أَنفُسُكُمُ اسْتَكْبَرْتُمْ فَفَرِيقاً كَذَّبْتُمْ وَفَرِيقاً تَقْتُلُونَ

«Щоразу, коли приходив до вас посланець із тим, що було вам не до душі, ви гордували! Одних ви вважали за брехунів, інших — убивали!» (Коран 2:87).

Багато немусульман в глибині душі вірять та усвідомлюють, що Іслам – це краща з релігій. Але не приймають Іслам і не дотримуються його через заздрощі або через ворожнечу до цієї релігії, через солідарність зі своєю нацією або через прив’язаність до звичаїв предків і страх засвідчити, що їхні батьки були невірними (кафірами) та заблудлими. Все це спонукає їх до зарозумілості.

3) Невіра, основана на повному ігноруванні Ісламу (Куфр И`рад/ كُفْرُ الإِعْرَاض)

Ця невіра (куфр) виражається в тому, що людина повністю ігнорує посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага). Ця людина відвертається від пророка своїм серцем та своїм слухом, вона не підтверджує його правдивість, але й не називає його брехуном, не дружить з ним і не ворогує з ним, вона абсолютно не звертає увагу на місію посланця (мир йому та благословення Аллага) і не цікавиться тим, що послав Всевишній Аллаг. Про таких людей Аллаг сказав:

مَا خَلَقْنَا السَّمَاوَاتِ وَالْأَرْضَ وَمَا بَيْنَهُمَا إِلَّا بِالْحَقِّ وَأَجَلٍ مُّسَمًّى وَالَّذِينَ كَفَرُوا عَمَّا أُنذِرُوا مُعْرِضُونَ

«Ми створили небеса та землю лише в істині та на визначений строк. Але ті, які не вірують, відвертаються від того, чим їх застерігають» (Коран 46:3).

أَمِ اتَّخَذُوا مِن دُونِهِ آلِهَةً قُلْ هَاتُوا بُرْهَانَكُمْ هَذَا ذِكْرُ مَن مَّعِيَ وَذِكْرُ مَن قَبْلِي بَلْ أَكْثَرُهُمْ لَا يَعْلَمُونَ الْحَقَّ فَهُم مُّعْرِضُونَ

«Невже крім Нього вони беруть собі інших богів? Скажіть: «Наведіть свій доказ! Ось нагадування для тих, хто зі мною, і нагадування для тих, хто був раніше за мене!» Але більшість із них не знає істини. Вони відвертаються!» (Коран 21:24).

4) Невіра, основана на сумнівах (Куфру аш-Шакк/كُفْرُ الشَّكّ)

Ця невіра (куфр) виражається в тому, що людина не стверджує однозначно та переконано про істинність пророцтва посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага), але одночасно й не звинувачує його в брехні. Про таких людей Аллаг (Святий Він та Великий) сказав:

إِنَّمَا يَسْتَأْذِنُكَ الَّذِينَ لاَ يُؤْمِنُونَ بِاللّهِ وَالْيَوْمِ الآخِرِ وَارْتَابَتْ قُلُوبُهُمْ فَهُمْ فِي رَيْبِهِمْ يَتَرَدَّدُونَ

«Питають дозволу [не виходити на бій] в тебе ті, які не вірують в Аллага й в Останній День, і чиї серця сумніваються. І через сумнів свій розгублені вони!» (Коран 9:45).

Вони просили посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага) дозволити їм залишитися вдома і не виходити на поле бою за Ісламську Віру, тому що в їхніх серцях немає Віри (Іману), вони не переконані в Істині та перебувають в постійних сумнівах.

5) Невіра, основана на лицемірстві (ніфак) (Куфру ан-нифак/كُفْرُ النِفَاق)

Цей вид невіри (куфр) полягає в тому, що своїм язиком і навіть своїми справами людина створює видимість того, що вона віруюча (му’мін), однак серце її не вірить в істинність Ісламу. Це вважається великим лицемірством (ніфак акбар), яке виводить людину з кола Віри (Іману) і вводить її в невіру (куфр). Детальніше ми поговоримо про це, коли будемо пояснювати значення слів Щирість (Іхляс) та лицемірство (ніфак).

Всі п’ять перерахованих видів невіри є великою невірою (куфр акбар), щодо малої невіри (куфр асгар), то до неї відносяться слова та справи, які в хадісах названі невірою (куфром) або говориться, що дані справи позбавляють людину Віри (Іману), однак ця невіра (куфр) не досягає ступеня великої невіри (куфр акбар). Ось кілька прикладів таких хадісів, в яких певні слова або дії названі невірою (куфр), але вони не роблять людину невірною (кафіром).

Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

سِبَابُ الْمُسْلِمِ فُسُوقٌ وَقِتَالُهُ كُفْرٌ

«Лайка мусульманина – це нечестивість, а битися з ним – це невіра (куфр)» (хадіс навів аль-Бухарі).

لَاتَرْجِعُوا بَعْدِي كُفَّارًا يَضْرِبُ بَعْضُكُمْ رِقَابَ بَعْضٍ

«Не ставайте після мене невірними (кафірами), коли одні з вас будуть рубати голови іншим» (хадіс навів аль-Бухарі).

إِذَا قَالَ الرَّجُلُ لأَخِيهِ يَا كَافِرُ فَقَدْ بَاءَ بِهِ أَحَدُهُمَا

«Якщо людина скаже своєму братові [за Вірою]: «Гей ти, невірний (кафір)», — то хтось з них двох точно заслуговує цього [звинувачення]» (хадіс навів аль-Бухарі).

اثْنَتَانِ فِي النَّاسِ هُمَا بِهِمْ كُفْرٌ: الطَّعْنُ فِي النَّسَبِ وَالنِّيَاحَةُ عَلَى الْمَيِّتِ

«Є дві речі серед людей, які є невірою (куфром) – це дискредитація родоводу та голосіння над померлим»(хадіс навів Муслім).

لَايَزْنِي الزَّانِي حِينَ يَزْنِي وَهُوَمُؤْمِنٌ وَلَايَسْرِقُ حِينَ يَسْرِقُ وَهُوَمُؤْمِنٌ وَلَايَشْرَبُ حِينَ يَشْرَبُهَا وَهُوَمُؤْمِنٌ

«Перелюбник не скоює перелюбство, будучи віруючим (му’міном), крадій не краде, будучи віруючим (му’міном), і не п’є п’янкого, будучи віруючим (му’міном)» (хадіс навів аль-Бухарі).

В цих хадісах перераховані певні слова та справи, які названі невірою (куфром) або ж мовиться про відсутність Віри (Іману) у тих, хто їх робить, що за суттю рівноцінно невірі (куфру). Однак в світлі інших хадісів та аятів Корану ми бачимо, що до людей, які скоїли такі вчинки, не ставляться так, як слід ставитися до віровідступників, і їхні гріхи не виводять їх з Ісламу. Саме тому вони були названі малою невірою, яка не виводить людину з Ісламу. При цьому слід відзначити, що малими вони є лише за тієї умови, що людина скоїла їх під тиском своїх пристрастей та бажань, але з усвідомленням забороненості цих дій.

Якщо ж людина, роблячи ці вчинки, заперечує саму їхню забороненість, то така людина взагалі не є віруючою (му’міном).

Також нехай ніхто не тішиться, коли чує вирази «малий ширк» (ширк асгар) або «малий куфр» (куфр асгар), це зовсім не значить, що це просто дрібні грішки, на які можна не звертати увагу. Вони названі «малими» лише як термін, щоб відрізнити їх від «великого куфру» (куфр акбар) та «великого ширку» (ширк акбар). Насправді, кожна справа, яка класифікується вченими як «мала невіра» або «мале багатобожжя», є однією з найбільших смертних гріхів. Люди, які скоюють малий ширк чи малий куфр, подібні до людини, яка йде краєм карнизу, і від загибелі її відділяє лише один невеликий крок.

«Важливі слова»

Абу Ясін Р. Маліков

www.whyislam.to

Українська версія підготовлена редакцією сайту www.lifeislam.org

 

[1] Мається на увазі малий кафр (мала невіра).

[2] «Фатх аль-Барі» (1/83).

Leave a Reply