Close

Не зарегистрированы? Начало работы.

lock and key

Войти

Account Login

Забыли пароль?

Оживлення мечетей

«У місцях поклоніння Аллагу прислужують ті, які увірували в Аллага й в Останній День, звершують молитву, дають закят і не бояться нікого, крім Аллага! Можливо, саме вони йдуть прямим шляхом!» (Коран, 9:18)

Хвала Аллагу, Господу світів, який наказав віруючим зводити мечеті та згадувати в них Його славне ім’я. Свідчимо, що немає ніякого божества, гідного поклоніння, окрім Аллага. Він єдиний Повелитель, Творець та Покровитель, і тому лише Йому ми присвячуємо своє поклоніння та відмовляємося від інших богів. Свідчимо, що Мухаммад – раб Аллага та Його посланець, якому Всевишній довірив нести місію Єдинобожжя, і він ніс її чесно, без недоглядів. Мир та благословення Посланцю Аллага, а також його родині, його сподвижникам та всім, хто пішов за ними, роблячи благі справи, до самого Судного Дня.

Всевишній Аллаг наділив мечеті особливим статусом в Ісламі та підкреслив їхнє почесне становище, назвавши «домами Аллага». Він похвалив людей, які прославляють Його в цих домах вранці та ввечері, та пообіцяв їм велику винагороду в день останнього Звіту. Аллаг (Святий Він та Величний) сказав:

فِي بُيُوتٍ أَذِنَ اللَّهُ أَن تُرْفَعَ وَيُذْكَرَ فِيهَا اسْمُهُ يُسَبِّحُ لَهُ فِيهَا بِالْغُدُوِّ وَالْآصَالِ * رِجَالٌ لَّا تُلْهِيهِمْ تِجَارَةٌ وَلَا بَيْعٌ عَن ذِكْرِ اللَّهِ وَإِقَامِ الصَّلَاةِ وَإِيتَاء الزَّكَاةِ يَخَافُونَ يَوْمًا تَتَقَلَّبُ فِيهِ الْقُلُوبُ وَالْأَبْصَارُ * لِيَجْزِيَهُمُ اللَّهُ أَحْسَنَ مَا عَمِلُوا وَيَزِيدَهُم مِّن فَضْلِهِ وَاللَّهُ يَرْزُقُ مَن يَشَاء بِغَيْرِ حِسَابٍ

«[Такий світильник] — у будинках, які дозволив побудувати Аллаг та в яких згадується Його ім’я. Там Його прославляють зранку та ввечері чоловіки, яких ні купівля, ні продаж не відволікають від згадування Аллага, звершення молитви й виплати закяту. Вони бояться того Дня, коли здригнуться серця й застигнуть погляди, щоб Аллаг нагородив їх за найкраще з того, що вони робили, та ще додав із ласки Своєї. Аллаг наділяє, кого побажає, без відплати!» (Коран, 24:36-38).

Аллаг оголосив, що люди, які оживляють мечеті, проводять в них свої молитви та люблять їх відвідувати, є істинно віруючими та йдуть правильним шляхом. Він сказав:

إِنَّمَا يَعْمُرُ مَسَاجِدَ اللّهِ مَنْ آمَنَ بِاللّهِ وَالْيَوْمِ الآخِرِ وَأَقَامَ الصَّلاَةَ وَآتَى الزَّكَاةَ وَلَمْ يَخْشَ إِلاَّ اللّهَ فَعَسَى أُوْلَئِكَ أَن يَكُونُواْ مِنَ الْمُهْتَدِينَ

«У місцях поклоніння Аллагу прислужують ті, які увірували в Аллага й в Останній День, звершують молитву, дають закят і не бояться нікого, крім Аллага! Можливо, саме вони йдуть прямим шляхом!» (Коран, 9:18).

Також Аллаг оголосив про свою погрозу тим, хто заважає людям відвідувати мечеті, перешкоджає звершенню в них молитов та згадуванню імені Аллага або, ще гірше, зносить їх та робить непридатними у використанні. Всевишній Аллаг сказав:

وَمَنْ أَظْلَمُ مِمَّن مَّنَعَ مَسَاجِدَ اللّهِ أَن يُذْكَرَ فِيهَا اسْمُهُ وَسَعَى فِي خَرَابِهَا أُوْلَئِكَ مَا كَانَ لَهُمْ أَن يَدْخُلُوهَا إِلاَّ خَآئِفِينَ لهُمْ فِي الدُّنْيَا خِزْيٌ وَلَهُمْ فِي الآخِرَةِ عَذَابٌ عَظِيمٌ

«Хто ж є несправедливіший від того, хто забороняє згадувати ім’я Аллага у храмах Його та ще й прагне зруйнувати їх? Саме таким і не слід було б входити туди, окрім як зі страхом. Чекає на них ганьба у житті земному та кара велика у житті наступному!» (Коран, 2:114).

Пророк Мухаммад (мир йому та благословення Аллага) спонукав зводити мечеті та ніс радісну звістку про нагороду тим, хто зводить доми Аллага:

مَنْ بَنَى مَسْجِدًا يَبْتَغِي بِهِ وَجْهَ اللَّهِ بَنَى اللَّهُ لَهُ بَيْتًا فِي الْجَنَّةِ

«Хто побудує мечеть, прагнучи до Лику Аллага, тому Аллаг побудує дім в Раю»[1].

مَنْ بَنَى لِلَّهِ مَسْجِدًا يُذْكَرُ فِيهِ بَنَى اللَّهُ لَهُ بَيْتًا فِي الْجَنَّةِ

«Хто побудує заради Аллага мечеть, в якій будуть згадувати Його, тому Аллаг побудує дім в Раю»[2].

Коли Пророк (мир йому та благословення Аллага) прибув до Медини, переселившись  з Мекки, то перше, що він зробив, було зведення мечеті. Це каже про велику значимість мечетей та їхній особливий статус в Ісламі. Мечеті – це доми Аллага, обителі Його ангелів, місця, куди спускається Його божественна милість, де проводяться присвячені Йому обряди поклоніння і де зустрічаються Його віруючі раби.

Мечеті не повинні будуватися для того, щоб когось дивувати, бути прикрасою вулиць, вони не повинні ставати визначними місцями, музеями та об’єктами чиєїсь гордості та вихваляння. Мечеті зводяться для того, щоб проводити в них молитву та згадувати Всевишнього Аллага, вони не повинні бути закриті більшість часу, наче банківські сейфи. Мечеті будуються, щоб з них линули молитви та слова згадування, щоб поширювалося з них світло поклоніння та постійно йшли до них делегації мусульман, гостей Милостивого Аллага. Молитва, звершена в мечеті, дає змогу людям зібрати на чаші добрих справ багато добрих вчинків та очистити душу від гріхів. Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав:

مَنْ رَاحَ إِلَى مَسْجِدِ الجَمَاعَةِ فَخُطْوَةٌ تَمْحُو سَيِّئَةً وَ خُطْوَةٌ تُكْتَبُ لَهُ حَسَنَةٌ ذَاهِبًا وَ رَاجِعًا

«Коли хтось іде в мечеть задля звершення колективної молитви, то один крок стирає гріх, а інший записує добру справу, так відбувається на шляху туди і назад»[3].

Мусульманин, який перебуває в мечеті, очікуючи настання часу намазу, подібний до воїна, який вартує (рібат[4]) на шляху Аллага. Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав:

أَلَا أَدُلُّكُمْ عَلَى مَا يـَمْحُو اللهُ بِهِ الخَطَايَا وَيَرْفَعُ بِهِ الدَّرَجَاتِ ؟ قَالُوا : بَلَى يَا رَسُولَ اللهِ قَالَ : إِسْبَاغُ الوُضُوءِ عَلَى الـمَكَارِهِ وَكَثْرَةُ الخُطَا إِلَى الـمَسَاجَدِ وَانْتِظَارُ الصَّلَاةِ بَعْدَ الصَّلَاةِ فَذَلِكُمُ الرِبَاطُ فَذَلِكُمُ الرِبَاطُ فَذَلِكُمُ الرِبَاطُ

«Чи не вказати вам на справу, якою Аллаг стирає гріхи та підвищує ступені доброчесності? Сподвижники сказали: «Звісно, о Посланцю Аллага». Він сказав: «Якісне виконання омовіння (тахарат), велика кількість кроків дорогою до мечеті, очікування настання молитви після завершення попередньої [5] – все це є рібат, це рібат, це рібат»[6].

Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

بشر المشائين في الظلم إلى المساجد بالنور التام يوم القيامة

«Обрадуй тих, хто постійно ходить у мечеті в темряві [7], що в день Воскресіння їм буде дано досконале світло»[8].

Якщо людина звикає відвідувати мечеті, що стає для неї звичною життєвою практикою, то про подібне говориться як про ознаку її Віри (Іману). Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав:

إذا رأيتم الرجل يعتاد المساجد فاشهدوا له بالإيمان ، قال الله عز و جل : إِنَّمَا يَعْمُرُ مَسَاجِدَ اللّهِ مَنْ آمَنَ بِاللّهِ وَالْيَوْمِ الآخِرِ

«Якщо побачите чоловіка, який постійно приходить в мечеть, то засвідчіть щодо його Віри (Іману), адже Аллаг (Великий Він та Славетний) сказав: «У місцях поклоніння Аллагу прислужують ті, які увірували в Аллага й в Останній День»[9].

Коли людина перебуває в мечеті, очікуючи настання молитви, вона отримує за це очікування таку саму винагороду, як за саму молитву, і весь цей час ангели просять в Аллага для неї прощення та милості. Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

لا يزال أحدكم في صلاة ما دامت الصلاة تحبسه لا يمنعه أن ينقلب إلى أهله إلا الصلاة

«Кожен з вас перебуває в намазі доти, доки намаз утримує його [в мечеті], і ніщо не заважає йому повернутися до родини окрім намазу»[10].

لا يزال أحدكم في صلاة ما دامت الصلاة تحبسه و الملائكة تقول : اللهم اغفر له ، اللهم ارحمه ما لم يقم من مصلاه أو يحدث

«Кожен з вас перебуває в намазі, доки намаз утримує його [в мечеті]. І ангели говорять: «О Аллаг, пробач його. О Аллаг, даруй йому свою милість». Це триває доти, доки людина не полишить місце своєї молитви або не зіпсує своє омовіння (тахарат)»[11].

Не дивлячись на те, що завчасний прихід до мечеті та очікування часу настання молитви містить в собі стільки блага, багато хто приходить в мечеть пізно. Дехто виходить з дому, коли в мечеті вже починається намаз, пропускаючи початок молитви або більшу її частину. Вони шкодують присвятити частину свого часу мечетям, але їхня недбалість щодо домів Аллага обертається для них більшою втратою. Коли Пророк (мир йому та благословення Аллага) побачив, що деякі люди постійно запізнюються в мечеть, він сказав:

لا يزال قوم يتأخرون حتى يؤخرهم الله

«Якщо люди будуть запізнюватися [на намаз], то зрештою Аллаг зробить їх відсталими»[12].

Якщо людина постійно запізнюється на намаз, це говорить про те, що вона лінується його звершувати, а це в свою чергу є якістю лицемірів, про яких Всевишній Аллаг сказав:

وَإِذَا قَامُواْ إِلَى الصَّلاَةِ قَامُواْ كُسَالَى

«І коли вони звершують молитву, то роблять це з лінощами» (Коран, 4:142).

وَلاَ يَأْتُونَ الصَّلاَةَ إِلاَّ وَهُمْ كُسَالَى

«…неохоче звершують молитву» (Коран, 9:54).

Ібн Касір (хай обдарує його Аллаг своєю милістю) сказав: «Це якість лицемірів, яка проявляється при здійсненні ними найпочеснішої, найкращої та пречудової справи. Коли вони встають на намаз, то роблять це ліниво, тому що у них немає щирого наміру в молитві, вони не вірують в неї, не бояться та не розуміють її сенсу».

Ібн Аббас (хай буде задоволений ним Аллаг) сказав: «Не слід людині ставати на молитву ліниво, намаз треба читати із задоволенням, з великим бажанням та щирою радістю, адже молільник спілкується з Аллагом. Воістину, Аллаг перед молільником, пробачає його, приймає його молитви, якщо той просить про щось. Потім Ібн Аббас прочитав: «…І коли вони звершують молитву, то роблять це з лінощами» (Коран, 4:142)».

Аллаг (Святий Він та Звеличений) наказав мусульманам вирушати в мечеть, коли вони чують заклик на молитву, і полишати торгівлю. Аллаг сказав:

يَا أيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا إِذَا نُودِي لِلصَّلَاةِ مِن يَوْمِ الْجُمُعَةِ فَاسْعَوْا إِلَى ذِكْرِ اللَّهِ وَذَرُوا الْبَيْعَ ذَلِكُمْ خَيْرٌ لَّكُمْ إِن كُنتُمْ تَعْلَمُونَ

«О ви, які увірували! Коли закликають вас на молитву в п’ятницю, то зверніться до згадування Аллага і полиште справи торгівельні. Це краще для вас, якщо ви розумієте!» (Коран, 62:9).

فِي بُيُوتٍ أَذِنَ اللَّهُ أَن تُرْفَعَ وَيُذْكَرَ فِيهَا اسْمُهُ يُسَبِّحُ لَهُ فِيهَا بِالْغُدُوِّ وَالْآصَالِ * رِجَالٌ لَّا تُلْهِيهِمْ تِجَارَةٌ وَلَا بَيْعٌ عَن ذِكْرِ اللَّهِ وَإِقَامِ الصَّلَاةِ

«[Такий світильник] — у будинках, які дозволив побудувати Аллаг та в яких згадується Його ім’я. Там Його прославляють зранку та ввечері  чоловіки, яких ні купівля, ні продаж не відволікають від згадування Аллага, звершення молитви й виплати закяту. Вони бояться того Дня, коли здригнуться серця й застигнуть погляди» (Коран, 24:36-37).

Ібн Касір (хай обдарує його Аллаг своєю милістю) сказав: «Всевишній Аллаг каже, що насолода та прикраси мирського життя, купівля та продаж, робота та угоди не відволікають цих людей (віруючих) від згадування їхнього Господа, Того, хто створив їх, дав їм засоби для існування, обдарував своїми милостями. Вони знають: те, що знаходиться у Аллага, краще та корисніше того, що знаходиться в їхніх руках, адже те, що в них – щезне, а те, що у Аллага — вічне».

Повідомляється, що Абдулла ібн Масуд (хай буде задоволений ним Аллаг) побачив людей, які торгували на ринку, потім, коли був проголошений азан (заклик на обов’язкову молитву), вони залишили свою крамницю і пішли в мечеть. Ібн Масуд сказав: «Це ті, про коло Аллаг згадав у своїй Книзі: «…чоловіки, яких ні купівля, ні продаж не відволікають від згадування Аллага». Матар аль-Варрак казав: «Такими були праведні попередники, вони купували та продавали, але якщо хтось з них чув заклик на намаз, а у руках його були ваги, він одразу опускав ваги і вирушав звершувати молитву».

Також Пророк (мир йому та благословення Аллага) спонукав приходити на п’ятничний намаз раніше. Повідомляється в збірці імама Ахмада, що Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав:

مَنْ غَسَّل وَ اغْتَسَلَ يَوْمَ الْجُمُعَة، وَبَكَّرَ وَابْتَكَرَ، و مشى و لم يركب ، وَدَنَا من الإمام، وَاسْتَمَعَ وَ لم يلغ ، كَانَ لَهُ بِكُلِّ خُطْوَةٍ أَجْرُ سَنَةٍ صِيَامِهَا وَقِيَامِهَا

«Хто омиє голову та тіло в день Джум’а[13], вийде раніше і застане початок проповіді, піде пішки, не сідаючи верхи, наблизиться до імама, буде слухати, не відволікаючись, то за кожен свій крок він отримає винагороду, наче тримав піст та молився протягом року»[14].

Ібн Касір сказав: «Цей хадіс має багато шляхів передачі, в різних версіях його також навели ан-Насаї, Абу Дауд, ат-Тірмізі та Ібн Маджа. Ат-Тірмізі назвав цей хадіс хорошим (хасан). Але більшість людей нехтують  цією великою винагородою, полишають її та приходять на п’ятничний намаз лише тоді, коли вже проголошують ікаму[15], а деякі навіть упускають частину намазу, пропускаючи п’ятничну проповідь, хоча вона покликана бути для них настановою, напученням, уроком та попередженням».

Ібн аль-Кайїм (хай обдарує його Аллаг своєю милістю) сказав: «Особливістю п’ятничного зібрання є те, що на ньому проголошується проповідь, в якій звучать слова звеличення Аллага, свідоцтво Єдинобожжя та пророцтва, нагадування людям про великі події, пов’язані з Ісламом, та застереження їх, щоб боялися вони Його покарання та праведної помсти. Проповідь наказує їм те, що наближує їх до Аллага та Його Раю, та забороняє їм те, що наближує їх до Його гніву та Пекла. Це і є сенс проповіді та зібрання».

Коли людина приходить в мечеть для звершення п’ятничної молитви, то їй слід уважно слухати проповідь, оскільки саме в цьому й полягає сутність даного зібрання. Якщо ж мусульманин не слухає, то суперечить Сунні Пророка (мир йому та благословення Аллага) і не отримує користі від даного зібрання, а це, в свою чергу, робить серце черствим, воно відвертається від згадування Аллага, обростає пеленою невігластва та безтурботності.

Просіть у Аллага благополуччя. Бійтеся Його та стережіться поганих покликів своєї душі, адже Він сказав в священному Корані:

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لَا تُلْهِكُمْ أَمْوَالُكُمْ وَلَا أَوْلَادُكُمْ عَن ذِكْرِ اللَّهِ وَمَن يَفْعَلْ ذَلِكَ فَأُوْلَئِكَ هُمُ الْخَاسِرُونَ *  وَأَنفِقُوا مِن مَّا رَزَقْنَاكُم مِّن قَبْلِ أَن يَأْتِيَ أَحَدَكُمُ الْمَوْتُ فَيَقُولَ رَبِّ لَوْلَا أَخَّرْتَنِي إِلَى أَجَلٍ قَرِيبٍ فَأَصَّدَّقَ وَأَكُن مِّنَ الصَّالِحِينَ *  وَلَن يُؤَخِّرَ اللَّهُ نَفْسًا إِذَا جَاء أَجَلُهَا وَاللَّهُ خَبِيرٌ بِمَا تَعْمَلُونَ

«О ви, які увірували! Нехай не відвертає вас майно ваше та діти ваші від згадування імені Аллага, бо ж ті, які роблять так, зазнають збитків!

Витрачайте з того, чим наділили Ми вас, раніше, ніж прийде до когось із вас смерть. Бо тоді він скаже: «Господи! Якби ти відстрочив мені ненадовго, то я давав би милостиню та й був би серед праведників»!

Аллаг ніколи не дасть відстрочки тому, чий час прийшов. І Аллаг знає про те, що ви робите!» (Коран, 63:9-11).

Хвала Аллагу, Господу світів. Мир та благословення Посланцю Аллага, а також його родині та всім його сподвижникам.

 

Автор: Шейх Саліх ібн Фаузан ібн Абдулла Аль-Фаузан

«аль-Хутаб аль-мінбарійя фі аль-мунасабат аль-асрійя »

Переклад:   Руслан Маліков

Коректор тексту: Тамкін Р.Г.

Канонічна редакція: М. Карімов

Для сайту – www.whyislam.to

Українська версія підготовлена редакцією сайту www.lifeislam.org

 

[1] Хадіс навели аль-Бухарі та Муслім.

[2] Хадіс навели Ібн Маджа та Ібн Хіббан.

[3] Хадіс навели Ахмад, ат-Табарані та Ібн Хіббан.

[4] Рібат – це один з видів військової служби, який полягає в охороні кордонів держави. Воїн, який несе таку службу, називається «мурабіт». Марабіти зайняті охороною прикордонних територій, вони завжди перебувають в стані повної мобілізації, готові взяти на себе перший удар і заздалегідь  попередити командування про вторгнення ворожої армії. Воїни, які несуть службу в рібаті, вдостоєні у Аллага великої винагороди. Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Рібат протягом одного дня та однієї ночі кращий за тримання посту та звершення намазу протягом місяця. Якщо мурабіт помре, то праведні справи, які він робив, триватимуть, його наділ (ризк) не припиниться, і він буде у безпеці від випробувань (могили та судного Дня)» (Хадіс навів Муслім).

[5] Це значить, що після звершення намазу в колективі або на самоті, думки людини пов’язані з часом наступного намазу. Вона може чекати намаз в мечеті, а може знаходитися у себе вдома або на роботі, але при цьому серце її прив’язане до молитви, це і є Рібат. Якщо мусульманин звершив намаз, то він вже починає думати про те, як він звершить наступний, намагається планувати свої справи та роботу так, щоб прочитати молитву вчасно, і по можливості з колективом мусульман в мечеті. Деякі помилково роблять висновок з даного хадіса, що для здійснення такого Рібата необхідно безперервно перебувати в мечеті до настання наступної молитви, це неправильне розуміння. Смисл хадіса полягає в тому, що треба дбати про свою молитву і завжди тримати її в голові, так щоб вона була в серці доти, доки не настане час наступного намазу.

[6] Хадіс навів Муслім.

[7] Тобто ходить в мечеть для звершення нічної та ранкової молитви, які випадають на темний час доби.

[8] Хадіс навели Абу Дауд та ат-Тірмізі.

[9] Хадіс навели ат-Тірмізі, Ібн Маджа, ад-Дарімі, Ібн Хузайма та Ібн Хіббан.

[10] Хадіс навели аль-Бухарі та Муслім.

[11] Хадіс навів аль-Бухарі.

[12] Хадіс навели Муслім, ан-Насаї, Абу Дауд та  Ібн Маджа.

[13] Джума (п’ятниця) – в цей день мусульмани збираються в мечеті для проведення п’ятничної спільної молитви та проповіді.

[14] Хадіс навів Ахмад.

[15] Ікама – короткий заклик до молитви, який промовляється безпосередньо перед початком намазу.

Leave a Reply