Close

Не зарегистрированы? Начало работы.

lock and key

Войти

Account Login

Забыли пароль?

Цінність часу

Хвала Аллагу, Одному Єдиному, Тому, Який змінює дні та ночі, Який має нездоланну могутність та безприкладне прощення.

Свідчимо, що немає іншого божества, гідного поклоніння, окрім Нього, немає у Нього співтоваришів та партнерів. Свідчимо, що наш Пророк Мухаммад – раб Аллага та Його Посланець, якого Він обрав та полюбив.

Це Пророк, який закликав людей цінувати час, який відведено їм в цьому житті, і робити праведні справи.

Просимо Аллага благословити та послати мир нашому Пророку Мухаммаду, його родині та всім його сподвижникам, а також всім тим, хто пішов за ними, роблячи добрі справи, до самого Судного Дня.

Раби Аллага! Напучую вас та самого себе, будьте богобоязливі. Всевишній Аллаг сказав:

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اتَّقُوا اللَّهَ وَلْتَنظُرْ نَفْسٌ مَّا قَدَّمَتْ لِغَدٍ وَاتَّقُوا اللَّهَ إِنَّ اللَّهَ خَبِيرٌ بِمَا تَعْمَلُونَ

«О ви, які увірували! Бійтеся Аллага, та нехай поміркує кожен про те, що приготував він собі на завтра. Бійтесь Аллага, бо Аллаг знає про те, що ви чините!»[1].

Дорогі брати та сестри, час – це життя людини, це той запас часу, який визначений для неї в цьому житті. Час – один з найвеличніших дарів Всевишнього Аллага. Час та виконання праведних справ нерозривно пов’язані між собою, на що Всевишній вказав у Священному Корані:

وَالْعَصْرِ* إِنَّ الإِنسَانَ لَفِي خُسْرٍ* إِلاَّ الَّذِينَ آمَنُوا وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ وَتَوَاصَوْا بِالْحَقِّ وَتَوَاصَوْا بِالصَّبْرِ

«Клянуся часом! Воістину, людина зазнає збитків! Окрім тих, які увірували, творили добрі справи, заповідали одне одному істину, заповідали одне одному терпіння!»[2].

Імам аш-Шафії казав: «Якби люди глибоко поміркували над цією сурою, то їм би було достатньо її»[3].

Тому що ця сура є для людини заступником та обвинувачем, свідком та суддею. І кожен може обрати свій шлях або тримаючись цієї сури, або відмовившись від її мудрості; або він досягне успіху, або опиниться у явному збитку.

Хто добре та правильно розпоряджається своїм часом — досягає успіху, а хто нехтує ним та витрачає марно, той позбавляється великого блага та розтрачує життєво важливий запас. Тому Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) вчив мусульман зустрічати кожен новий день таким чином:

الْحَمْدُ لِلَّهِ الَّذِي عَافَانِي فِي جَسَدِي، وَرَدَّ عَلَىَّ رُوحِي، وَأَذِنَ لِي بِذِكْرِهِ

«Хвала Аллагу, Який зробив здоровим моє тіло, і повернув мені мою душу, і дозволив мені згадувати Його»[4].

І як прекрасно, коли людина починає кожен новий день зі слів згадування Всевишнього Аллага і лише потім стає до справ. І якщо Аллаг полегшить мусульманину згадування, то це значить, що Він дає йому можливість не марнувати своє життя. Це значить, що час, виділений йому в цьому світі, є благословенним та корисним.

Пророк (мир йому та благословення Аллага) спонукав віруючих пам’ятати про щедрість Всевишнього Аллага вдень та вночі. Він казав:

اللَّهُمَّ مَا أَصْبَحَ بِي مِنْ نِعْمَةٍ فَمِنْكَ وَحْدَكَ، لاَ شَرِيكَ لَكَ، فَلَكَ الْحَمْدُ، وَلَكَ الشُّكْرُ

«О Аллаг, блага, якими я користуюся цього ранку, — всі вони йдуть лише від Тебе одного, немає у Тебе співвласників та співтоваришів. Тобі присвячується хвала і Тобі присвячується подяка». Хто промовить ці слова, коли настане ранок, той виконає свою подяку за наступаючий день, а хто скаже подібні слова ввечері, той виконає свою подяку за наступаючу ніч»[5].

Дякуйте Аллагу (Великий Він та Славетний) за дар даного вам часу, дякуйте за дане вам життя і за Іслам. Це найцінніше, що має людина.

Щасливий той, хто день свій проводить в подяці та праці, пам’ятаючи про милості свого Господа та використовує відведений йому час з користю, а ніч проводить в сумирному поклонінні своєму Творцеві. Воістину, слово згадування Аллага це пагінець, посаджений в Раю.

Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

مَنْ قَالَ سُبْحَانَ اللَّهِ الْعَظِيمِ وَبِحَمْدِهِ غُرِسَتْ لَهُ نَخْلَةٌ فِي الْجَنَّةِ

«Хто скаже: «Бездоганний Величний Аллаг! Хвала Йому!»[6], для того буде посаджена пальма в райському Саду»[7].

Час настільки цінний, що навіть мить, витрачена марно, є для людини втратою, адже дні, проведені в цьому світі – нива для життя майбутнього.

Раби Аллага, минають дні та роки, і весь цей час людина коливається між двох переживань:

Перше переживання – за той строк життя, що вже минув, адже ми не знаємо, як Аллаг оцінить цей відрізок часу, проведений нами на землі.

Друге переживання – за майбутнє, адже ми не знаємо, що Аллаг передвизначив нам і як Він з нами вчинить.

То ж нехай людина підготує для себе запас добрих справ, нехай витрачає наданий їй час ефективно, використовуючи всі можливі засоби для того, щоб влаштувати свої години та дні якнайкраще, щоб вони принесли добрі плоди та хороші результати.

Мусульманин не повинен проводити час безтурботно, витрачати його марно, тому що недбале ставлення до часу робить людину відсталою як в релігії, так і в мирському житті, борги та обов’язки накопичуються у неї за плечима, обтяжуючи своїм вантажем її душу та сумління.

І чудово, якщо мусульманин вміє планувати, організовувати свій час, дотримується визначених строків, не витрачає ні свій, ні чужий час марно. Якщо він досягне успіху в цьому питанні, то не буде шкодувати, адже коли час проходить, то вже ніщо не може повернути його назад. Єдине, про що можуть шкодувати цінителі часу, так це про те, що не змогли скористатися ним з іще більшою користю, не провели його ще більш дієво.

Повідомляється від Абу Гурайри (Хурайри), що Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

مَا مِنْ أَحَدٍ يَمُوتُ إِلاَّ نَدِمَ

«Немає такої людини, яка б помирала без жалю».

І спитали його сподвижники: «Про що ж вона буде шкодувати, о Посланцю Аллага!?» І Пророк відповів:

إِنْ كَانَ مُحْسِناً نَدِمَ أَنْ لاَ يَكُونَ ازْدَادَ وَإِنْ كَانَ مُسِيئاً نَدِمَ أَنْ لاَ يَكُونَ نَزَعَ

«Якщо людина була благодійна, то пошкодує про те, що не зробила ще більше, а якщо була грішною, то пошкодує, що не відмовилася від свого гріха»[8].

Коли праведник побачить райські сади, то пошкодує, що не працював більш старанно та наполегливо, а безтурботний та недбалий буде шкодувати про те, що не робив добрі справи.

Всевишній Аллаг сказав:

يَوْمَئِذٍ يَتَذَكَّرُ الْإِنْسَانُ وَأَنَّى لَهُ الذِّكْرَى* يَقُولُ يَا لَيْتَنِي قَدَّمْتُ لِحَيَاتِي

«І в той День згадає людина! Але ж навіщо їй згадка та? І скаже вона: «О, якби я ще раніше підготувалась до життя свого майбутнього!»[9].

Аль-Хасан аль-Басрі (хай обдарує його Аллаг своєю милістю) казав: «Цей світ складається з трьох днів: вчорашній – той, який минув з усім, що в ньому було; і завтрашній, який, можливо, ти не побачиш, і сьогоднішній – ось він належить тобі, докладай же зусиль у ньому»[10].

Іслам спонукає мусульманина використовувати час для справ, які приносять йому користь та оточуючим його людям. Правильно використовувати час можна, тільки якщо людина буде планувати та знати, що вона повинна зробити в цей день, які справи чекають на неї і якого результату вона хоче досягти після завершення. Вона повинна розставити пріоритети і висунути на перший план найголовніші справи, робити найбільш важливі з них перед менш важливими.

Кожен з нас відповідає за те, як він провів своє життя, і за те, як він провів свої молоді роки, коли був повний сил.

Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

لاَ تَزُولُ قَدَمَا عَبْدٍ يَوْمَ الْقِيَامَةِ حَتَّى يُسْأَلَ عَنْ عُمْرِهِ فِيمَ أَفْنَاهُ، وَعَنْ عِلْمِهِ فِيمَ فَعَلَ، وَعَنْ مَالِهِ مِنْ أَيْنَ اكْتَسَبَهُ، وَفِيمَ أَنْفَقَهُ، وَعَنْ جِسْمِهِ فِيمَ أَبْلاَهُ

«Не зійдуть стопи раба божого з місця в День Воскресіння до ти, доки його не спитають, як він провів своє життя, про його знання і як він чинив згідно з ним, про його майно – як він заробляв і як витрачав його, і про його тіло – як він використовував його»[11].

Дорогі мусульмани, воістину, зміцнення держав та зведення цивілізацій основане не лише на інтелекті, людинолюбстві та матеріальному достатку; важливою якістю є здатність всього людства цінувати та правильно розпоряджатися своїм часом. Якщо ти наповниш свій час наполегливою працею, він повернеться до тебе досягненням та успіхом, і тому сподвижники Пророка (мир йому та благословення Аллага) ніколи не відсторонювалися від жодної корисної справи, яку могли зробити.

‘Умара ібн Хузейм ібн Сабіт розповідав: «Я чув, як Умар ібн аль-Хаттаб розмовляв з моїм батьком і спитав його: «Що заважає тобі засадити свою землю саджанцями?» Мій батько відповів: «Я вже дуже старий, завтра помру». Тоді Умар сказав: «Я настійно тобі кажу, ти неодмінно повинен засадити ділянку». Потім Умара сказав: «Я побачив, як Умар власноруч засаджував цю землю разом з моїм батьком»[12].

Людина не повинна пускати час на самоплив, не можна не планувати, не розмірковувати, не творити. Вона повинна думати про те, яку користь вона принесла сама собі, своїй дружині чи чоловіку, своїм дітям, своїм товаришам, своїй родині та своєму Майбутньому Життю. Кожній справі вона повинна посвятити належну частину часу.

Істинно щасливим є той, кому Аллаг допоміг та полегшив його страждання, навчив бути покірним Йому. Істинна вдача – вміння здобувати вигоду зі свого часу так, щоб кожна година, кожен день і кожен місяць приносив свої благі плоди, наближуючи людину до свого Великого Покровителя – Всевишнього Аллага.

О Аллаг, благослови наш час, наші роки і допоможи нам бути покірними Тобі, і слухатися Твого Посланця (мир йому та благословення Аллага).

Дорогі брати та сестри, бійтеся Аллага належним чином, будьте богобоязливими та пам’ятайте про Нього завжди – як на одинці, так і в натовпі.

Знайте, що Іслам наказав нам користуватися даним нам часом найкращим чином на всіх етапах нашого життя, від початку і до кінця, і затвердив це у справах поклоніння, і зокрема в тому, що стосується намазу. Всевишній Аллага сказав:

إِنَّ الصَّلاةَ كَانَتْ عَلَى المُؤْمِنِينَ كِتَاباً مَّوْقُوتاً

«Воістину, молитва встановлена для віруючих у визначений час» [13].

Намаз має певний час, в який він має бути звершений.

Щодо молодості, а молодістю вважається весь етап життя людини, протягом якого вона сильна та активна, то на цьому етапі вміння правильно розпоряджатися часом найбільш важливе, тому ще це той час, коли людина найбільш дієздатна, і справи її приносять їй найбільше користі. Молодість – найпродуктивніший період в житті людини і найвідповідальніший.

Жодна справа не буде успішною, якщо людина не навчиться цінувати свій час: будь-яка діяльність потребує правильного розпоряджання ним від початку і до кінця. Мусульманин першочергово повинен працювати над собою, і тоді він навчиться цінувати час інших людей як на роботі, так і в усіх сферах суспільного життя: на зборах і в гостях, на зустрічах і в приватних бесідах.

Якщо ти не використовуєш час з користю, то він неодмінно вислизне від тебе і не принесе нічого, окрім жалю.

Тож просіть у Аллага благословення та вітайте миром нашого Пророка, як сказано в священному Корані:

إِنَّ اللَّهَ وَمَلائِكَتَهُ يُصَلُّونَ عَلَى النَّبِيِّ يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا صَلُّوا عَلَيْهِ وَسَلِّمُوا تَسْلِيمًا

«Воістину, Аллаг і Його ангели благословляють Пророка! О ви, які увірували! Благословляйте Пророка й вітайте його миром!»[14].

Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

مَنْ صَلَّى عَلَيَّ صَلاَةً صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ بِهَا عَشْراً

«Хто просить для мене благословення один раз, того Аллаг благословить десятикратно»[15].

І також він сказав (мир йому та благословення Аллага):

لاَ يَرُدُّ الْقَضَاءَ إِلاَّ الدُّعَاءُ

«Ніщо не відводить передвизначення, окрім молитви (дуа)»[16].

О Аллаг, благослови та пошли мир і благодать проводирю та Пророку Мухаммаду, а також його родині та всім його сподвижникам.

Пошли вдоволення Своє праведним халіфам, які вели справи мусульман після нього: Абу Бакру, Умару, Усману та Алі, а також всім благородним сподвижникам і всім тим, хто пішов за ними до самого Судного Дня.

О Аллаг, допоможи нам і зроби наш час благодатним, корисним, та зроби Твою допомогу та підтримку нашими постійними супутниками.

Аллаг, не залиши у нас такого гріха, який не був би прощений Тобою.

Не залиши такої тривоги, яку б Ти не розвіяв.

Не залиши у нас таких боргів, які б Ти не допоміг повернути.

Не залиши такої хвороби, яку б Ти не зцілив.

І не залиши серед наших померлих таких, яких Ти б не пробачив.

І не залиши такої нужди, якої Ти б не позбавив нас. І даруй нам полегшення.

Господь наш, дай нам в цьому світі благо і в Наступному світі благо, і врятуй нас від покарання Пекла.

Аллаг, ми просимо в Тебе Раю та всіх тих справ і слів, які наближують до нього. І звертаємося по Твій захист від Пекла та всіх справ і слів, які наближають нас до нього.

О Аллаг, ми просимо у тебе Раю для себе та для наших батьків, і для всіх, кому ми винні, і для всіх мусульман.

О Аллаг, пробач всіх мусульман та мусульманок, як живих, так і тих, які вже полишили цей світ.

О Аллаг, пошли Своє прощення та Свою милість нашим батькам, і нашим матерям, і нашим родичам, і всім тим, хто робив нам добро.

О Аллаг, пробач всіх, хто заради Тебе зводить мечеті, в яких згадується Твоє ім’я.

Хвала Аллагу, Господу світів.

 

Підготував: Маліков Р.Х.

Коректор тексту: Тамкін Р.Г.

Для сайту «Чому Іслам»www.whyislam.to

Українська версія підготовлена редакцією сайту www.lifeislam.org

[1] 59: 18.

[2] 103:1-3.

[3] «Тафсір ібн Касір» (1/203).

[4] Хадіс навів ат-Тірмізі (3401).

[5] Хадіс навів Абу Дауд (5073).

[6] «Субхана-Ллагі ль-А’зимі ва бі-хамдіг».

[7] Хадіс навів ат-Тірмізі (3465).

[8] Хадіс навів ат-Тірмізі (2403).

[9] 89: 23-24.

[10] «Аз-Зухд» аль-Байхаки (1/196).

[11] Хадіс навів ат-Тірмізі (2417).

[12] «Джам’ аль-джавамі’» ас-Суюти (6/97).

[13] 4: 103.

[14] Коран, сура 33 «аль-Ахзаб» («Військові загони»), аят 56.

[15] Хадіс навів Муслім (384).

[16] Хадіс навів ат-Тірмізі (2139).

Leave a Reply